Яке диво, коли взимку немає снігу! Літо іде, осінь проходить, а земля залишається присутньою. Вона приходить вночі попід відчинене вікно. Тихо,  без зайвих згуків, саме необхідне. Зліва  дзюрчить струмочок талої води, кап та кап, дріботить, омиваючи земли...

P.S.

Цей клятий годинник мене дратує. «Тік-так, тік-так!» - стукотить, наче шкапа по бруківці. Ніяк не можу сконцентруватися. І нащо я його сюди поставив?
Серджусь на себе.
«Ах, так!» - спливає у пам’яті спогад, наче бульбашка з-під води, і насичує...

                                     До процесу написання            

Я вірю в те, що вірш живе своїм окремим життям. Якщо говорити про методологію, то це твердження звучатиме так: я схильна аналізувати поезію з позиції методологічного холізму, тобто п...

Текст видалено автором твору...