Я не співець твоєї долі,
Твоєї величі й краси.
Ти звільнювалась так поволі,
Але не ті тепер часи!

Ти, Україно, не давала
Тих вільних знань, які саме
Життя у душу засівало -
Чи проросте, а чи помре?..

Ти не навчила вишивати,
Пісень співати у ...

У зимовому лісі чоловіки ріжуть дерева,
розпалюють червоне багаття.
Розчиняюся серед них,
легшає тіло,
тремтіння кожної гілки душа відчуває.
Я простий і суворий,
тільки лід на корі мене заворожує,
сонце також торкається стружки, снігу.
Невпинно пр...

1.Тепле веселе сонце пустило своє проміння до кімнати, освітивши дві пишні ікони Ісуса та Його Матері. На стінах висіли килими зі сценками з життя циганів – такі були модні  в середині радянських років.
- Юрцю! Юрцю! Ану вставай! Сплюх!
- Ум......

Перелистайте мої руки
І подивіться на портрет
Святої, праведної муки.
На білий та кривий скелет.

Перелистайте мої очі
І подивіться на бажання,
Які щодня ростуть, щоночі,
А потім створюють страждання.

Перелистайте мої мрії
І подивіться в очі с...

Вийдем на вулиці,
Скажемо "Слава".
Тільки кому?
Я не знаю. Нас лави.

Висимо, падаєм
Ми за цю Славу.
Та чи ім'я це?
Не знаю. Нас лави.

Хтось тут сказав:
"А навіщо нам слава?"
Я відповів:
"Я не знаю. Стань в лаву".

Довго стояли ми всі
За...

Зима. І лід
В душі. Цей слід.
Дарма, що я
Тепер - не я.
Бо що ж є там?
Нічого. Злам.
Я знов. І ти...
Вже можеш йти.
Навіщо? Як?
Та просто так.
Я знов. - А ти?
Як хоч. Прости.
За що? Ніщо.
Немає. Що?
А, так? Ну, так.
Такий мастак.
Я знову з...

Час пройшов. Хтось порізав його, як полотно на маленькі клаптики. Зима залишилась у минулому. А ми пішли далі. Зі своїм болем, з своїм  щастям. І те, й те інше тримаємо біля серця як найдорожче.
Час. Відкрив нас світові, розкрив нам очі, розрізав наші у...

Я стану на твоїм порозі,
Немов на п'яльцях: "Вишивай!"
Бо тільки голка нині в змозі
Мені сказати, що жива,

Що я зі світу ще не зникла,
Хоч поріділа, мов канва.
Бери мерщій червону нитку
І кров у жили наливай.

Рахуй, немов удари пульсу,
Стібки...

Твій день лягає жертвою до ніг
убитий, пошматований тобою.
Терпкий і бурий – молодий горіх,
Що мастить губи барвою гіркою,
Коли осердя хочеш досягнути.
Вгризайся, терпкотою захлинись!
Це терпкота життя, а не отрути.
Отруту потім спробуєш колись.
А...

Колись тут була якась дурня...