Тепло, сонячно, десь плаче немовля… Сиджу у затінку, оточений сірими, кам’яними стінами, намагаючись розгледіти кого-небудь за похмурими вікнами. Допиваю вино, тихенько наспівую щось напівзабуте, згадую далеких друзів.
Вони підійшли непомітно.
«Хл... |