Вже котрий день у червні йдуть дощі,
У небі зорі плачуть над містами,
На полонинах розтеклись жалі,
Стоїть самотній обрис між хрестами.

Його ще вчора поховали у могилі,
Сьогодні принесла вона квітки
І простяглися в небо руки білі,
Слова зірвались...

Самотня лялька Долі,
Маріонетка не свого життя,
Розгайдані рукасми проти волі
Дцуші її шалені почуття.

Незримі смутку в неї очі,
Застиглі сльозами холодної журби,
Просякнуті печаллю довгі ночі,
Заметені сніжинками зими.

Вона ж так прагнула ко...

@...

Казав учитель: «Вова, ти ж блін нормальний чувак,
Що ж ти рахуєш ворон, най собі далі пензлюють?
Вискочить щось на лиці, типу якийсь там тріпак
І буде хвороба на сміх, звисати як гиря, чи дуля!»

Ось собі маю: в одну половинку, а тобто в ніздрю мого ...

Коли наступає вечір
                   чудернацька жінка
                   сідає у ступу
                   бере мітлу
                                        і злітає у небо
Там вона
старанно витирає зорі від пилюки                
обережно вим...

Ринулись каналом у світИ.
Пощастить лише одному, може...
Міріади вигнанців вертких.
Тільки найспритніший – переможе.

Шанс мізерний. Тут як не крути...
Тим не менше, гра вартує свічки.
З відчуттям важливості мети
Далі мчать маленькі чоловічки.

...

jjj...

Текст видалено автором твору...

Химерність рук, дитинно-віщі очі,
Слухняність кіс у капелюшку снів...
Яка банальність чи яка пророчість
В міжріччі воску і міжгрішші брів?

Люстерко часу - вдрузки! Дивні ролі...
Приреченість - мурахами Далі...
...І сірники допаленого болю...
...І...

на реконструкції)...