|
// Поезія
// Внутрішні монологи |
- Ну не обманюй, чуєш? Ні, не плачу...
(Коханий, помовчи мені услід!)
Ти мідяками слів насиплеш здачу
Жбурнеш, як рукавичку, той "Привіт!"...
Так, я уже іду. Звичайно, мушу.
І не дзвони, будь ласка, без потреби...
(...Дитина не малює очі тушшю,
... |
Статистика твору:
слів - 51;
рецензій - 2.
|
Читати
далі... |
© Золота Жінка,
15-05-2007
|
|
|