АНУРАДХА

Відрядження в Мінськ, зустрів без особливого захоплення. Не горів бажанням знову потрапляти в країну комуністичної диктатури … Іще не звітріла пам’ять, таких часів в Україні. Близьких друзів у мене там не було. Та на одну зустріч усе ж сподіва...

Провінційні примхи покладу у скриньку,
Хай лежать маленьким згортком тихо-тихо.
Наче неохайно вилляв в небо синьку
Хлопчик-розбишака й вимазавсь на лихо.

Гойдалкою з вітру заколишу втіху,
Спи, маленька, міцно. Очки закривай!
Я позичу в літа полуни...

                          Жертва моди. Історія 3.
             (із серії оповідань про і для тінейджерів)

        Мода потребує жертв! Знаю, знаю, в оригіналі мається на увазі краса. Хоча, більше ніж впевнена, що про красу ляпнуло якесь дивакувато-гла...

Мені  ще немає двадцяти трьох,
А я вже не ангел, я вже-не бог.
Я впала морально й фізично,
Мені вже багато що звично.

Мене не лякає і не коробить
Вже жодна ве-не-рич-на хвороба!
На думку громадськості –
                                           ...

Тиша
Є для мене своєрідним подразником

Вона асоціюється з холодом і темрявою
Вона куля пущена мені у коліно
Тому так хочеться цю рану зашити
Музикою розмовою
Заштопати
Якоюсь латкою спогадів

Телефони записані на шпалерах
Відсвічують ...

.. худорлявий хлопчик-горобчик великоокий
Із вічною скрипкою у роздовбаному футлярі,
Із акварелями по-мокрому,
А потім мокрими завіконними краєвидами –
Осінь тоді видалася сльотавою,
І ангели, пролітаючи понад зоною,
Губили сіре качине пір'ячко....
...

Своє завтра візьми нині.
Зберігай, як віру в Бога.
Збережеш, віддай дитині
Хай вона несе на спині
По  усіх життя  дорогах
Те, що Бог дав Україні.

Це наші діаманти рідні.
Їх  нам шліфувати треба
І класти на місця гідні,
Хоч ворогам невигідні.
Х...

   Мамині очі дивилися на мене, заглядаючи у саме дно мого душевного неспокою. Повні віри у краще, зоряні із краплинкою небесної блакиті – її очі були схожими на цілюще джерело, що дає життєдайну енергію для нового дня. Я дивилася на них щоразу, коли відч...

У чому обраність?

Помітили, як полюбляє сучасний кінематограф  побазікати про «вибраного», чи «обраного»? Неспроста це… Адже живемо в месіанському часі, Бог вірний Своєму слову, то ж прийде обов’язково! Творчі люди про це  пам’ятать, й намагаються уяви...

Текст видалено автором твору...