Дівчина – весна - примхлива та сумна,
Дівчина – весна інколи сама,
Інколи біжить , інколи летить,
Ловить кожен день , ловить кожну мить.
Дівчина – весна - ранішня роса.
Дівчина – весна - вітряна хода.
Стукіт каблучків пестить тротуар.
То комусь – ...

Підбірка жартів "Якщо..." з другим доповненням - за адресою gak.com.ua/creatives/1/35528...

Відлуння осені -
як спалахи і рябіння від всюдисущих перестиглих плодів -
яблука, грушки - збирай-не-хочу! -
гупають безсило на візантійські брокати трави..
Феєричні ремінісценції під час ув´язненої в безчассі весни -
як дозвуки падінь переобтя...

Присталий твій зір до кута,
де було твоє дзеркало,
від підлоги за голову.
Софіє... На що ти дивишся
в примарі тій, Софіє?
Шукаєш вікна в дзеркалах,
в руці монету грієш,
бо лише так ти відчуваєш
своє тепло.
Ти слухаєш, як падають предмети
за спи...

Cлава Світова та Мірабель Мірта шукають оптимістів-журналістів-волонтерів для творчої участі у мега-позитивному проекті «КАРАЛЄВНА»!

Якщо Ви…

    веселого складу характеру

    маєте відмінне почуття гумору, дружите з Музою й любите писати українс...

Подаруй хвилинку мовчання,                  
Подаруй

Подаруй краплтнку дощу,

Подаруй кольорове світання,-

І я ранок у серце впущу.



Змиють краплі вчорашній смуток,

Серед тиші пшеничних полів,

Кине сонечко райдуги жмуток,

І пташин...

Яка безумна паніка

в мені

душа

шукає спокою

й чекає

повернення

іскристого

м’якого

солодкого

святого раю





який ганебний спокій

у житті

шалений мозок

прораховує ходи

фінансові сумує результати

повільно в...

Кожен день - це частинка тебе: крапля крові, сльоза і рядки на папері.

   Кожен день - перший день і останній для тебе:

якась частка умре назавжди, може, біль, може, щастя, і народиться щось невідоме: чарівне, буденне й таке кольорове.

Ти зустрін...

Я вірю Вам, бо зовсім Вас не знаю,

І, може, досі Ви були лихим і злим,

В любові Вашій я Вам дозволяю

Для мене бути Ангелом без Крил.


У віртуальності своїй я пам’ятаю:

Реальність - пекло ножиць і вогнів.

Пришиті крила тріпотять і марять...

Я втратила-впустила бажання. Воно впало на  кам’янисту-тернисту стежку і розбилося-розкришилося. Його миттю склювали хижі-ворожі птахи: образа, гнів і погорда.
Що  ж робити? Чи вчинити нове бажання?
Замісити пухке ванільно-здібне тісто мрій, поставити...