Жили собі надіями, і у вікно вдивлялися
із ранку аж до темені, чекаючи Різдва.
Сніг забарився й віхола.
Старим шукати палиці,
дочовгати аби хоч як, а тіло хай рида.
І гості зупинялися, не знаючи продовження
чи долі, чи веселощів колядників малих.
У...

де наша віра
де любов до бога сина
до нашіх святих
нашіх живих
і мертвих

питаю щиро
яка буде наша дитина
яка прийме гріх
порожній бріх
порожні церкви

де наша віра
де любов до минулого
до історії
до правди
до болю

де батьків міра
в св...

Заговорила
Осінь
Жовтневим співом
В золото одягнених
Краєвидах
Шепче листя
Дубів і буків
Лиш їм зрозумілим
Словом
А вітер їхню мову
Несе в світ
Синів і внуків
Яки заніміли
Мов без зернят колося

Під хмарами
Журавлі
Своїм шляхом летять
...

Як прагну я його побачить знову.
Він обійме, від злого захистить.
Почути ніжну, солов’їну мову.
Для цього є на світі щастя мить!

В цю мить мене ти ніжно обіймаєш,
З тобою нас палка любов єдна,
До свого серця пригортаєш
І ти шепочеш – я в тебе о...

Сиджу і думаю про тебе
Мої думки, як вітражі
І серце б'ється, б'ється в мене
Кохаю!, - чуєш? Ти - в душі!

Ніхто не зможе зруйнувати
Мою любов, як біль, міцну
Ніхто не зможе так кохати,
Як я тебе у ту весну.

Нехай говорять хай сокочуть,
С...

Ти – бог моєї мрії,
Ти – все, чим я живу.
Ти – у моїй надії,
Ти – душу вкрав мою.

Забрав мене з собою,
Взяв серце із грудей…
Бог – мій ти наді мною,
А я – серед людей.

Від нині я з тобою
Тепер не тут, а там.
Твоєю буть одною…
Бажайте щаст...

Побитий вітрами,
Обпален вогнями,
Забитий, забутий і збитий я з ніг.
Чужими віршами,
Своїми словами
Я прагнув літати, та впав за поріг.
На землю, в багнюку…
Я плакав і слухав
Як дощ йде по ранах, по римах моїх…...

Кожна хвилина спить з тобою
Огрівшися теплом надії
Хочу щоб тінь твій стався моїм
А я на ньому ставляв мрії
Напившись води золотої
Амурним сміхом стискав вії

Кому віддати дійсність сонну
Обраховану вже на втрату
Хотівби віднайти мадонну
А к...

Вікно твого листа:
Два бездоганні згини
У темних краплях слів –
Оманливо проста
Тендітна хрестовина
На матовому склі.

У дощову стіну
Вдивлятимусь уперто
Крізь тріщини клітин…
Сполохано запну
Фіранкою конверта
Струнку жіночу тінь.
...

Латаття долоні на склі
Змокрілім.
Поволі пливе, наче пліт,
Покрівля.

Вдивляюся глибше у день
Бездонний:
Від мене Він квапно іде,
Мов тоне.
...