Думки пов‘язані нитками
Душі моєї відчуттями
Сідають на історії коло
Щоб грітись теплом ореолу

Загрівшись ідуть у майбутнє
Й шукають в воді каламутній
Істини того що зціляє
Душу і тіло мого краю

Моя Батьківщина в недузі
Її потрібні справжні...

Коли ми будемо собою,
Як весь час будемо бояятись?
Правда і Бог – це наша зброя.
Віра й любов, це наша мати.

Досить в нас було вже героїв
Навчімось жити не вмирати
І в перш за все любімо своє
А чуже вчімось шанувати

Якщо ти своє рідне втратиш
...

Над Карпатами вже вечір
Місяць ходить над Сяном
Хоч не чути ворожнечі
Все таки сум йде селом

В вікнах вогні не танцюють
Нема вікон нема хат
Де- не –де звірі ночують
І вони нині ждуть свят

Перша зірка над горою
Різдвяний дороговказ
Діти ідуть...

Всім сіячам Рідної Мови
Велику шану віддаю
За те що сіють рідне слово
За те що з правдою ідуть
В дитячі поля рідні поля
Що б там засіяти своє
Завдяки Вам щезла неволя
І світ побачив що МИ є.
...

Текст видалено автором твору...

Ти, Іполіте, пардон, не мудріший дебіла,
і через це передчасно потрапив в могилу.

Нащо чесноти? Піддався би краще спокусі:
ти ж не Едип, як і мачуха – то не матуся.

Ти ж подивись на цю бабу: розпусна зміюка!
Що там про тебе сичала Тезеєві в вухо?...

Мені прекрасна дама стрінулась
в брудній їдальні на околиці.
Сказала: "З вами би хотілося
удвох "Хоралом" насолодитись.

У світ чудової гармонії
полетимо неначе вутки ми..."-
і з очевидним задоволенням
в сосиску уп'ялася зубками.

Очима гля...

Тобі я, певно, непотрібний,
ніч; із безодні світу, як
неварта мушля без перлини,
на берег викинутий я.

З байдужістю ти хвилі піниш
і незговірливий твій спів,
та ти полюбиш, ти оціниш
всю мушлину неправду слів.

Ти на пісок із нею ляжеш,
у ризи...

Прапращуре святий, скажи мені,
за що тебе на цьому полі вбито?
За Україну вмерти ти не міг:
держави не було. За Посполиту?

Чи за Москву? Чи шведського царя?
Султана? Хана? Втім, не так важливо:
усі давно дали вже дубаря,
як кожному живучом...

..дана сторінка відсутня...див."Нега.."...