Наречена осіннього дощу
Непристойно утратила цноту,
Продалася за ламаний гріш
На поталу холодному вітру,
Своє тіло у сірість одягла супокою,
Тільки серце не знало спокую,
Бо хотіло зовсім не те,
Воно мріяло про шастя своє молоде.
...
Мій світ розгойдався на нитці,
Серце завмерло у загратованій клітці,
Стало в"язнем Кохання Пітьми,
Маріонеткою стала душа
Безтілесно знята щойно з хреста.
Я уже не я. Моє ім"я - печаль, журба
Я - в"язень незаємного кохання!
Треба бути смиренним, як випало бути слабим.
Треба бути терплячим і не нарікати на долю.
Нарочито беззубим. Безпечним. Негрізним. Між тим
тра нарощувать м'язи і вивчати стратегію воєн.
Хай говорять про нас, що ми є як слухняні воли:
і міцні, і дво...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design