Місяць
одиноким пілігримом
кружляє серед невидимих хвиль
нічного припливу –
це осіннє шаленство,
відірване від землі,
летить увись зривати квіти
із зоряних лук.
І промінь,
встромлений y серце,
прикує погляд
до ожилих хмар статУй.
За...

Напередодні впасти у крамолу,
серед речей, що дихають, як хворі,
де тільки тінь затисне напівголу
твій голос, наче зрубаний під корінь.

Незрозуміло – хто пірнув у грудень,
не ставиш ком, бо коматозний час
чіпляє собі істину на груди,
мов ордена і...

Ходіння піше – чиєсь снодійне,
ковта провулок луну поспішно.
Шукати марно – усе відійде,
коли ногою мороку кишнеш.
І кашлянеться в таку годину,
бо не згодились од часу ліки.
А поза часом – загородили.
Грубезні стіни, рябі, безликі.

Лікарня поряд...

(Знайомій Незнайомці)

Прийде циганка-ніч, обійме тебе ніжно,
І полетиш тоді в блаженний, тихий сон.
Ти не сердися, сонце, і не дивись так грізно.
Мене нема, та б'ється серденько в унісон.

Не задивлюсь востаннє в веселі оченята
І не відчую я воло...

присвячується суду над С. Хусейном

1
Язик мовчить на всіх язиках,
Чи він араб, чи він лінгвіст
Всілякі війни зпокон віку
Приваблюють богів.
Суворий кляштор: три в чотири –
Потворник змучених обличч.
Ти не залежиш тут від віри,
З якою завше пліч...

***
Стою на перехресті як камінь при дорозі
Стою і замерзаю у віхолі зими
Стою затамувавши подих – вуста замерзли від журби,
Я згадую, які колись  щасливі  були ми.

Я згадую, думки болюче ранять,
До бризку крові як відгострені ножі,
Перед очима ...

                
Цей вітер нагадав мені про те, що я живу,
Вірвавшись із небес у душу стомлену мою,
Це небо стало світом без бажань і лишніх слів,
Як дивно, що усе це я так пізно зрозумів.
Коли зникає світло і пітьма з’їдає нас,
Спиняється ця вічні...

Я бачив сміх, я бачив  сльози,
Між нами час, між нами йдуть криваві грози,
А за вікном – байдуже небо,
І важко вбити у собі це щось до тебе.
Ми надто схожі, надто вільні щоб спинитись,
Ми часто думаєм про те, як нам  змиритись
І з тим, що хтось є в...

Звикнути важко до болю у скронях,
Втримати тепло у холодних долонях,
Я знаю про ціну свого життя і власних слів,
Як добре що хоч хтось мене хоч трохи зрозумів.
Ви можете читати між словами та рядками,
В листах своїх ділитися чужими почуттями,
І тися...

    

Ми маємо клітку і в ній живемо,
Сприймаєм за правду смердюче лайно,
Ми слова не скажем, бо стали німі,
Думки розлетілись, всі решта -  гнилі.
Ми слухаєм правду, коли це брехня,
Ми вірим у те, що прекрасне життя,
Я вирватися хочу із клітки ...