Як художник, що робить лиш начерки
й не писав кольорами картин,
як митець-портретист чи як графік
ти накреслиш з фантазій ескіз.
Як поет, взявши свій олівець
щоб писати по серцю,
мов різати скальпелем,
де кожен...
Її душа пішла на Небо...
Мій біль розлився за межу...
Тоді в Тобі була потреба
І Ти прийшов: "Допоможу!"
Святенні очі пломеніли
І заясніло сяйво крил!
Ти дарував Небесні сили,
Мій Ангел любий, Неба син...
Ти оселився у господі,
З Тобою зустр...
Романтика моя, де ти?
Викрав тебе хто?
Де спекотливе літо?
Так обридло пальто.
Романтика моя, з ким ти?
Розбестив тебе хто?
Що є життя – кіноплівка
Чи спіралі виток?
Посмішка, сяйво, щирість –
Чи дійсно усе було?
Холодно, аж під шкіру.
Гей, віт...
гра з бісером переросла в війну.
і ти одна це знала. знала!
продовження не було...
і це було видно по твоїх очах.
коли закінчувався кожен сет,
коли кидали карти, коли тасували,
і коли він прийшов…
чим би я міг допомогти душі твоїй
лишитися в мені?
можливо, радості нагребти їй жмені?
і моїй таких же хлібців дати?
віддати всі, щоб і не залишилось
і щоб не зачерствіли...
мабуть, останні... та й діряві вже кишені...
от і північ
не встигла
стиглий гарбуз
наїмся солодкої каші
з горя
мабуть не дуже
і поспішала
живу ж бо
в країні байдужості
і кожного дня шепочу
що люблю когось
дуже
а якби мала мужність
то мабуть кричала б
на всіх перехрестях
...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design