|
// Поезія
// Вірш |
сидіти на березі моря,
біля весняних напружених хвиль,
каменів, запахів, піни.
сидіти.
сивіти,
простягаючи руки
до мерехтливого неба,
прозорого, наче сльоза.
сивіти, торкаючись пучками голячків на дні неба
і знаючи, що в павутинні господньому для... |
Статистика твору:
слів - 84;
рецензій - 1.
|
Читати
далі... |
© Аня Хромова,
16-04-2007
|
|
|
// Поезія
// Вірш |
Коли буває,
що приходять дні
пусткою огорнені,
дивлюсь на небо...
Може, там побачу
диво яке сонячне,
може, там і справді
ще кружляють янголів
прозорі зграї,
може, ще почую голос
й музику, дзвінкішу
за кришталь,
може, все ж отримаю
як наг... |
Статистика твору:
слів - 210;
рецензій - 1.
|
Читати
далі... |
© Viktoria Jichova,
15-04-2007
|
|
|