......

Сьогодні мене звинуватили,
І справедливо, до речі, а потім
За безвихідністю гратами залишили, та
Мої жалісливі скарги й доводи плаксиві
Вже не лізуть у кишеню жодну.
У ці рядки я виллю увесь бруд –
Так роблять люди, і доволі часто.
А тут і не д...

Мій смуток сірий, моя туга,
Мов з темряви їдка гидота...
Знов пада і зроста напруга
І журба відчиняє рота...

А думка – акорд слізливий
Старої ліричної пісні.
І тиш нічна ляклива
Мене обступила.

Ловив себе на спогляданні
Того, як грає тьма ...

Твої долоні пахнуть медом.
Твої цілунки - незабутня мить.
Твоя любов як квітка польова дзвенить.
Твої бажання - то моя потреба.

Прокинусь, обійму собою
І пошепки на вушко - про любов.
Згадаю, як мене серед усіх знайшов
І дарував мені весну зимою....

Чуєш, за твоїм вікном спадає осінь,
Як вбрання нареченої в першу заміжню ніч.
Чуєш, за твоїм вікном спадають ті,
Що колись мають стати калюжами.

Слухай, як виє шалений вітер.
Він не виє, він плаче від свого болю.
Плаче голосом божевільного...
Чує...

Текст видалено автором твору...

Санітари-суки ламали руки,
годували пігулками, били в пах,
рахували на тілі свої ж зарубки,
таврували твій голос в моїх губах.
Діловито знущалися – за кохання! –
об підлогу розбили у кров лице.
Вкарбувалася ніжність…
і ще…
останнє…
заґратовані...

Клітини мого мозку замалі,
Щоб осягнути всесвіту будову:
Простори, сили, явища і мову
Старих небес і юної землі.

Що вже казати про душі глибінь -
Передчуття, емоції і стани.
Тут розум  людський – помічник поганий.
Тут – шлях хиткий у проблисках ...

Непереборним був порив!
Ритмічну послідовність фрикцій
рукою правою творив
і ледь примружував зіниці.

Приємне діло та просте,
якому я віддався знову!
...Я зуби чистив, а не те,
що ви подумали, панове....

Виходить в світ нове життя
прем"єра буде вже невдовзі
прийшла душа із небуття
щоб повернутися "у прозі"

вона виходить на помост
а тут немає репетицій
сидить глядач, внизу оркестр
але чомусь немає квітів

овацій теж немає тут
як і не має тут со...