|
|
| Авторів: |
2685
|
| Творів: |
51027
|
| Рецензій: |
95767
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 24415, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.143.0.157') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Переклад
|
|
|
| © Галина Михайловська, 13-07-2010
|
Пробач, мій милий, що на сходах,
Де дощ північний нас застав,
Встоперше вимовивши «Годі»,
Відводжу стулені вуста.
Обличчя тихо відвертаю…
Моє дивацтво зрозумій:
Я не тобі не довіряю,
Не вірю я собі самій.
Ні, з тебе я не насміхаю,
Але не перейду межу:
Збрешу, якщо скажу «кохаю»,
І «не кохаю» - теж збрешу.
Тобі дивлюся щиро в очі,
Та пригорни тоді мене,
Коли чистісінький дзвіночок
По серцю сріблом сипоне.
Мені, як і тобі, несила
Тверезо думати в цю мить…
Мені з тобою добре, милий,
Але дзвіночок не дзвенить.
Ні, з тебе я не насміхаю,
Але не перейду межу:
Збрешу, якщо скажу «кохаю»,
І «не кохаю» - теж збрешу.
Оригінал:
Колокольчик
Прости, мой милый, что в подъезде
Под шум полночного дождя
Сжимаю губы я по-детски
Лицо легонько отводя.
Себя веду с тобою странно,
Но ты ко мне добрее будь.
Мне быть обманутой не страшно,
Страшнее – это обмануть.
Ты не зови меня упрямой,
С тобой душою не кривлю.
Сказать 'люблю' – не будет правдой,
Неправдой будет – 'не люблю'.
Нет, недотроги я не корчу,
Но лишь тогда не уходи,
Когда какой-то колокольчик
Забьётся, может быть, в груди.
Ты не казни и не помилуй,
Я ни железо, ни гранит.
Мне хорошо с тобой, мой милый,
Но колокольчик не звенит.
Ты не зови меня упрямой,
С тобой душою не кривлю.
Сказать 'люблю' – не будет правдой,
Неправдой будет – 'не люблю'.
|
|
|
не сподобалось сподобалось дуже сподобалось |
|
|
