Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2691
Творів: 51283
Рецензій: 95886

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 9863, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '44.200.140.218')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Проза Жіноча проза

Подвиг Корецької

© Явна Уляна, 27-05-2008
***Життя  і його  мешканці  

Ядвіга Корецька  жила на Підзамчі (1). В  квартирі на третім поверсі  з балконом  на  дорогу, який один прикрашав  фасад будинку, збудованого ще  до першої  світової війни. Чоловік  її, Корецький  Петро, вмер  допіру десять років тому – бідолаха  замерз, заснувши в  снігу за  пару метрів од хати, вертався  в  різдвяний  вечір від кума, а що в того  насмакувався  вдосталь  горілочкою, то, певно, скарав Бог наглою смертю, за любов  до грішного напою. І не знати, чи то зле  було, чи добре для  його дружини – побралися колись в ранній молодості, Ядвіга – артистична натура  і він – перший кавалєр на їхній вулиці (жили  в сусідніх будинках!), відомий розбишака і гуляка, певно, що  Адя (так  називали  її  ще дівчиною), залюбилася в його лиху-не-лиху славу, а потім, після двох перших років спільного  життя, які були доволі щасливими, отримала лише страждання і дожидання благовірного  з  постійних нічний загулів і пиятик.
   Пані   Корецькій  добігав  55 рік, була жінкою  в міру  пишною, ще з  гарними рисами обличчя, яке лише злегка позначене було  розкішшю  віку. Завше доглянута, з  добре зачесаним волоссям  і  в  убранні  добраним  зі смаком. Мала також одного  сина, якому було трохи за тридцять, жив окремо, на Клепарові(4),  і  деколи довідувався до матері, особливо  в  неділю  після церкви  міг  з  черговою  подругою  забігти  на  обід  чи  кавування  з  рогаликами.  
    По п’ятницях  Ядвіга  з двома  своїми близькими  колєжанками(2), Ганею  Лісовською  і   Оркою  Магерівською,  відвідувала  різні культурні місця – чи то каварню(3), чи  театральну прем’єру, чи який  мистецький  перфоменс. Час-до-часу  вони любили також  збиратися  в Орести(вона ж Орка)  на кухні, де розпивали  плящинку  домашнього  смородинового вина, господиня грала на гітарі, решта їй  підтягували  нерівними  голосами. Найбільше  любили  печально  співати про Лемківщину, тої  пісні навчилася Орка  в свого сина, ще  за часів його митарств  в університеті, коли  замість вчитися, просиджував революції на граніті (5), але був і є  файним  хлопом, теперка   має свій  бізнес, добре заробляє  і другим помагає.    
    Починаючи  з травня,  їздили разом в  невелике село  на  Тернопільщині, де жила рідна цьоця  Гані. Там була чудова природа – за городом, який  простягався  довгою полосою  позаду подвір’я, починалися пасовиська, а  далі – ліс. Сама  хата цьоці(якій  було коло дев’яноста  років), то був неповторний  музей старовини. Стара  і навіть трохи обсунута в правий бік, що видавала тріщина біля вікна, хата випромінювала  якусь незнану енергію -  коли входиш до  середини, то тебе окутує прохолода і легкий присмерк, але найголовніше – запах – запах самотності, кволої  старості, сушеного чебрецю, нафталіну шаф, пролитої на долівку води, мишей, дров, глини, вапна, смаженого  яйця, вареної молодої картоплі, зеленої цибульки. Зазвичай, по приїзді, трохи відпочивши, подруги допомагали бабці  з  різними роботами, засаджували, пололи чи викопували, що там було треба, а потім  ходили до лісу  чи на річку.  

*** Радощі

   Якось в травні до Львова з новою  виставкою  фотографій  мав навідатися один знаний художник  і фотограф, кохався  у відтворенні гір  і його мешканців, славився  також своїм  незвичним способом життя, бо вже п’ять  років як покинув  шум  міста, оселився в Криворівні(6)  у дерев’яній  хаті, завів собі овець, яких сам випасає  поміж  виставками  та  поладнанням деяких мирських справ, з якими не зміг чи й не прагнув цілковито порвати, одягається тільки  як  старожитній  гуцул – полотняну сорочку, постоли, гачі, кептар  і всяке, що притаманне  тому стилю.  
   Ядвіга  з Оркою  прийшли звичайно  на відкриття виставки, Гані не було, бо підхопила  якусь застуду, то перебувала вдома  і пила липовий чай. Звісно, що  творець був  там також і саме  фотографувався для газет і журналів, коли  Ядвіжка  заввиділа(7)  його і щось її  шпортнуло(7) у грудях. Зразу ж розрівняла плечі і  поправила волосся. То був  чоловік десь приблизно у її віці, може трохи старшим, дивно зодягненим, але з натхненним світлим обличчям.

***Зміни, які  тільки на краще

   В червні  Ядвіга виставила  на продаж  квартиру  батьків, яка була у сусіднім будинку  від  її  оселі, а що просила недорого, то  в  серпні  передала ключі новим  власникам. Перед тим  вже  було домовлено  за купівлю старої  хати  в Криворівні. В  жовтні  Ядвіга була господинею  маленької  хатки  на схилі  гори, яку заповзято  облаштувала  за  описом з  праць Кайндля (8). Своє  міське помешкання  здала  квартирантам.
   На Різдво син  зі своєю подругою  навідалися до неї. Ореста  і Ганя  досі не можуть оговтатися, але з радістю  приїжджають подихати свіжим гірським повітрям.

***Все  ще попереду

   Ядвіга придбала собі  кількох  овечок. Випасає їх  сама. Сидить на поваленім дереві  чи камені, курить  люльку з довгим мундштуком і  виглядає. В неділю бачила в церкві свого художника. Лише переглядаються  як  легінь з дівкою, не говорять ні слова. Ядвіжка знає, що нині він теж прийде пасти свої вівці, а далі… А далі буде все, все, що їх  чекає….
(1) Назва  одного з районів Львова (горішня частина вул.Б.Хмельницького);
(2) Подругами(діал.);
(3) Кав’ярня;
(4) Назва  одного з районів Львова (вул. Клепарівська, вул.Золота);
(5) Йдеться про студентську  революцію на граніті;
(6) Село на Гуцульщині (Івано-Франківська обл.);
(7) Діалектні слова;
(8) Р.Ф.Кайндль – відомий дослідник  Гуцульщини, доцент Чернівецького університету.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

Мені дійсно сподобалось

© Елін, 13-06-2008

Маю протилежну думку

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Галина Михайловська, 28-05-2008

Наче довідник якийсь читаю чи розмову з постійними вибаченнями.

На цю рецензію користувачі залишили 8 відгуків
© Просто Ельф, 28-05-2008

намудрили із посиланнями в тексті, перечитайте уважно

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© 9/1, 28-05-2008
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 1.4980399608612 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …