

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	756
Творів:	11494
Рецензій:	17446

Наша кнопка

Код:

Художні твори Проза Жіноча проза

Ти...

© Ілона, 17-05-2008
А ти пішов, і тепер тебе більше не має...Ти залишив моє серце повне сліз, але очі не плачуть. У мене не має більше сил на щось сподіватись. Ти вкрав у мене надію, хоча сам колись і дав її. Душа залишилась порожньою, і хоча кохання не вмирає так швидко, проте поступово починаєш відчувати, як гасне вогонь і холодніє в душі. А ми ніколи не змогли б бути разом, адже занадто любили один одного. На жаль світ не дає жити такому теплому почуттю. Завжди виникають певні обставини, в силу яких ми розбігаємось. А ти ніколи не казав , що любиш мене, і лише очі твої не мовчали. в них завжди можна було знайти відповіді на всі запитання.. Проте ти мовчав...А навіщо говорити? Краще ніколи не бути разом, ніж сказати мені про це. Знаєш, я люблю тебе і зараз, проте тобі це не цікаво. В кожного з нас тепер своє життя, в якому не має іншого. А пам'ятаєш, ми мріяли про одне й те саме, часто говорили одні й тіж речі, ми навіть ззовні схожі.. Проте ти це ти, і я не знаю, що робити. Адже забути тебе не можливо, А жити, знаючи, що ти з іншою, я не можу! Навіщо є таке кохання, якщо воно вмирає?
Написати рецензію	Рекомендувати іншим

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]
© Анна Яковенко, 27-05-2008

[ Без назви ]
На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Людмила, 17-05-2008

Згенеровано за 0.00978589057922 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Ти...

[ Без назви ]

[ Без назви ]