Втрачене кохання - це велика знахідка, бо покликало тебе до творчості. Це біль, про який ти розкажеш паперові, а він людям розкриє твою таємницю і проросте в комусь смутком, минулими спогадами, а хтось полегшено зітхне, бо він вже все це пережив і будує нові підвалини життя, а втраченому коханню поставив пам"ятник - "Не забуду ніколи..." Ти віддала йому все, а він не відповів добром і пішов. Та це не трагічно, бо той хто віддає, - отримує сторицею. З повагою! Соломія
© анонім, 23-05-2008 |
