ПОШУК
 

AlmaNAH






Жанри

Авантюрна проза
Авторська проза
Альтернативна історія
Антиутопія
Бойовик
Вірш
Горор
Детектив
Елегія
Жіноча проза
Жіночий детектив
Історична проза
Казка
Казка для дорослих
Кіберпанк
Конструктор
Лімерик
Мініатюра
Містерія
Містика
Ода
Оповідання
Переклад
Поезії
Поема
Постмодерн
Пригодницька проза
Притча
Сатира й гумор
Сонет
Соціальна драма
Трилер
Утопія
Фантастика
Фентезі
Цикл поезій
Щоденник

Гоголівський ФОРУМ




Наша статистика

Авторів: 848
Творів: 12985
Рецензій: 20412

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Жіноча проза

Я була у нього першою жінкою

© Tamara Shevchenko, 06-10-2007
Епіграф:
- Що людині потрібно для щастя?
- Мати велике терпіння, або навчитися вчасно промовчати, щоб запобігнути......

Навіть не віриться, він такий гарний, міцний, мужній! Хоч і не зовсім молодий, але у своєму житті у нього не було жодної жінки. Мій чоловік відразу зрозумів, що я думаю про нього, але нічого вдіяти не міг, не міг звикнути до моїх прихотей. З того часу, як ми одружилися, це вже був третій....
А я закохалася цього разу, як дівчисько! Звичайно, мені прийшлося багато старатися, щоб володіти ним. І ось ми разом!
Від одного його виду у мене починало сильніше колотитися серце, мої очі горіли і я бігла до нього.
Він був вірним та терплячим, прощав мені усі мої помилки, був слухняним, держав у секреті таємниці та телефонні розмови. Йому можна було довіряти усе! Як же мені він подобався...
Побачивши його вперше, я вирішила, що він буде моїм. Так і вийшло.
Я його дуже любила, нікому не довіряла, навіть, трішечки ревнувала. Та як його не любити, такого охайного, елегантного, гарного. З ним я була на сьомому небі від щастя. Ні з одним чоловіком до цього часу я не відчувала того, що змогла відчути з ним. Мене збуджувала його покірність, запах, те, що він заводився лише від одного мого дотику. Я знала його слабкі місця. А він завжди розумів, чого я хочу: для цього не потрібні слова, достатньо тільки ласкаво доторкнутися до нього рукою або, навіть кінчиком пальців ніг... і ми летіли!!!
Його міцний «ричажок», з мило округленою голівкою, такий могутній та неповторний так і чекав свого часу, щоб діяти... Інколи я ніжно торкалася його, гладила своєю долонею, обіймала пальчиками... Він завжди чекав, коли я візьмуся за «це», починав, навіть стогнати від насолоди та знав, коли треба прибавити чи уповільнити свою швидкість. Від цих рухів у мене всередині щось творилося: завмирало, переверталося, то піднімалося вверх, то опускалося... І летіло, летіло не знати куди.
Він любив мої ноги, тільки у контакті зі мною він почував себе впевненим. З ним було так добре. Це задоволення тяжко описати, його треба тільки відчути.
Він не міг говорити компліментів, та я їх від нього і не чекала, бо почувала якусь провину перед ним. Так, я частенько була винною. Він старався огородити мене від усіх неприємностей та помилок, адже знав, що у мене є чоловік та діти. А я зовсім не соромилася його, тому що він ніколи не згадував про мої помилки. Із ним було дуже легко.
Ви запитаєте: «А як же чоловік?» Із чоловіком усе було інакше. Інші почуття, обов'язки, можливості. Вони були доповненням один одному, а мені було достатньо цього, бо обидва були мені потрібними, так, як і я їм.
Коли я наближалася до нього, мій чоловік дивився на нас очима, повними тривоги і печалі, неначе бачив мене востаннє, але коли я поверталася, то він світився від щастя.
Деякі обов’язки, які раніше виконував чоловік, тепер перелягли на другі плечі, так було вигідно усім. Одного разу, я повернулася додому пізніше звичайного, і чоловік зрозумів усе...
Так, я втратила свого терплячого і вірного друга. Але сама зовсім не постраждала. Тільки тепер приходиться страждати моєму чоловікові. Після аварії мій «Москвич» вже зовсім ні на що на здатний, так що треба купувати новий.
Тепер я буду сидіти вдома, готувати пиріжки та млинці, а чоловікові прийдеться возити дітей на бальні танці, тещу - на базар, та вислуховувати її буркотіння, зустрічати мене з роботи, їздити до магазину.
Потім він і сам захоче віддати жінку у «чужі руки»!

Написати рецензію

Рекомендувати іншим

Рецензії на цей твір

Оригінальне мислення. Ерудований підхід до написання.

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Елін, 14-06-2008

вашій героїні не вистачає...

На цю рецензію користувачі залишили 6 відгуків
© e.coli, 10-01-2008

На паршиве дерево усі кози скачуть...

© , 09-01-2008

Мило.

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© М.Гоголь, 08-01-2008

Супер!

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Танюха, 07-01-2008

Давно так не веселився!

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Іван Хрущ, 01-11-2007

Чорті-що!

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Хтось., 25-10-2007

Ох, ці жінки!

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Погрібний Іван, 25-10-2007

Сам такий!

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Великий Грішник, 24-10-2007

А я думала......

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Марічка, 24-10-2007

Ну то й що?

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Петро Кандиба, 14-10-2007

Провокативно :) Рекомендую !

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Оксанка Яблонська, http://sevama.uaforums.net, 07-10-2007

Чекаю на оригінальні твори....

На цю рецензію користувачі залишили 3 відгуків
© Галина Михайловська, 07-10-2007
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія ] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.0134959220886 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО  WWW.UKRKNIGA.COM - найбільший вибір словників та підручників в Україні
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif