Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2466
Творів: 44269
Рецензій: 86440

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Жіноча проза

Одержимість (42) Частина ІІІ. Вниз до джерел - зорі під гладінню (відредаговано)

© Viktoria Jichova, 29-09-2015
                                                                                10.

       - Не засинай, чуєш?! Не засинай! Не можеш зараз спати! Не піддавайся тій силі, що хоче зломити твою волю! Не спи, чуєш?! - ніби звідкілясь здалека долітали до моєї розрідженої свідомості чиїсь пискляві, перелякані викрики. З-під привідкритих повік, наче крізь густу сіру пелену, я вгледіла обриси якоїсь білої рухливої плями, що швидко наближалася. За мить я вже змогла розрізнити її контури: старечe обличчя, дві скляні кулi очей на нім, що розширилися і ніби горіли зісередини, чорнa порожнинa рота, з якої вихлюпувалися стогони паніки. Чи то те страхітливе бліде, майже картонне обличчя кивалося, чи то моя голова скакала на шиї, мов м´яч, з боку в бік, чи то просто стара мене тоді силоміць трясла за плечі, але я завдяки цьому почала поволі "повертатися" в себе.
      - Слава Богу! Вже отямлюється! - ще тeрмосила мнoю щосили бабця, боляче впившися в мою шкіру своїми тонкими пальцями-гачками. - А я вже гадала, що душу випускає.. свят-свят-свят! - наспіх перехрестилася. - Напийся водиці свяченої і дихай, глибокo дихай! - cкомандувала стара і її жилава рука піднесла до моїх уст склянку зі студеною водою. Я через силу трішки відпила - і чи то справжня святість води, чи просто її свіжість і прохолода далася взнаки, але мені миттєвo полегшало. І все довкола проясніло: знову чітко бачу мерехтливу від свіч кімнату, бабцине перелякане обличчя та безліч вогників у дзеркалах та кришталю у креденсі. Тонесенькими змійками клубочився, вимальовуючи в повітрі напівпрозоре мереживо, дим від ладану.
     - Тут, як у сні.. - прошепотіла я.
     - Погані, дуже погані справи з тобою.. я вже було подумала, що геть душу віддаєш.. -  бурмотіла вже дещо заспокоєна стара, підкладаючи під мою спину подушкy. - Трохи відпочинь і продовжимо. А я тим часом нарихтую все належне. - і підійшла до шафи. Незабаром перед моїм зором на столі опинився срібний великий хрест з розп´яттям, якесь біле пір´я та довгий і безсумніву дуже гострий мисливський ніж.
Знову сіла навпроти мене.
      - Спочатку ти повинна задуматися над тим, що я тобі скажу. А потім дати свою згоду, бо інакше обряд не матиме охоронної дії. Розумієш мене? - стара знову стишила свій голос і говорила ласкаво, повільно вводячи мене у стан спокою. Я кивнула.
      - От і добре. Отже так. Як я вже казала, що маю підозру, то вона підтвердилася. Нинішня проблема - вся в тобі. Правда, ще не знати, чи настала би вона так швидко і чи проявилася би так явно і виразно саме тепер, якби ти не жила у своєму домі, який є "прохідним двором" між світами. Здається, що це місце слугувало лише для пришвидшення того, що і так неодмінно мало статися. Те, що з тобою діється, таке деколи трапляється молодим людям, але у тебе це - тричі сильніше. В народі існує повір´я про перелесника. Знаєш, що це за явище?
      - Знаю. Але ж то лише повір´я, фольклор. - недовірливо закліпала очима я.
      - Ta не буває диму без вогню. - продовжувала бабця. - Бо перелесник - це спокусник, зоряний літаючий злий дух, вогняний змій, який зваблює жінок і дівчат, кохається з ними вночі й забирає силу та вроду. А буває, доводить і до смерті. Люди кажуть, що то така сила, вистояти проти котрої молодій і недосвідченій ще дівчині дуже важко. А сила ця - в неземній красі. Найчастіше з´являється в образі вродливого, чорнобривого, з ясними очима юнака, що вдає зі себе палко закоханого. Найбільше він любить спокушати ще цнотливих панянок. Ось тому я й питала тебе, чи ти ще дівчина. Причина в тім, що найбільше задоволення він має, коли осквернить не лише чисте і безгрішне тіло, але й серце, що ще не пізнало кохання. І заморочити голову своїй жертві він може на все життя. Бо така любов - це напасть, хвороба гірша, ніж прокляття. Коли ж він якось-то раптово зникне, взявши від дівчини своє, така дівка потім за ним тужить-горює, сохне, як дерево без води і сонця, прямо на очах, може й руки через те на себе накласти. Те ж саме може коїтися і з молодими, ще недосвідченими парубками - бо злий дух може перетворюватися не лише на гарного хлопця, але й на несказанної вроди дівчину.
      - Але бабцю.. - намагалася заперечити їй я. - До мене ж ніхто не являвся. Та й хлопця я вже маю, справдешнього, зі живих кісток і живої крові. А те, що мені лише сниться, з цими байками не має нічого спільного.
      - Але ж не кохаєш свого хлопця! В тім yся й різниця! По-справжньому його не кохаєш! Ні-ні, тут не йдеться про те, чи перелесник з´явився тобі в образі живої людини во плоті чи ні. Головне і набагато гірше те, що він приходить до тебе у снах! - прикувала мене своїм виряченим поглядом стара. - Бо тут не йдеться лише про тілесну спокусу чи обман серця. Тут уже йдеться про твою душу! - і знову затихла, стежачи за мною. А я лише заперечливо хитала головою, бо нараз чомусь забракло слів та й не знала, як і чим перечити старій. А, може, вона має рацію? Сумніви знову почали розбирати мене. Та й моя цікавість, помережана острахом, почала швидко зростати.
      - Дивися, дитино, всі прикмети сходяться. Всі ті хлопці, які тобі снилися, пропонували якісь подарунки, коштовності? Кликали дівчат за собою? Мали на собі одежу, яку можна назвати "уніформою" чи строєм, який визначає приналежність до якогось осібного стану? Були чужинцями? Були дуже вродливими і спокусливими? На всі ці запитання ти дала схвальну відповідь. Бо як не міркую, як не кручу думками в мізках, але мені виходить, що всі ті хлопці-чужинці, які тобі снилися - це все ВІН - Він один у різних іпостасях! І це не простий, звичайний перелесник, якому лише тіло та серце для забави подавай. Це - сам злий янгол, Демон, саме Зло до тебе підступається.. Тепер будь уважною - дивися зa кого Він видається у твоїх снах. Слідкуй за мною. Вояк - одна із найвідоміших іпостасей Нечистого. Мисливець - теж саме, бо це - дикий дух Лісу. Маг, Чарівник - це само собою ясно. Монах - ще одна лжепророча властивість Злого. Мореплавець - нескорений дух, як вода і вітер, котрий приходить зі самих глибин Темряви, аби забрати тебе у свою чорну бездонну пучину, з якої немає вороття! - обличчя бабці побіліло, мов сніг, мов у мертвяка.. І мене почав огортати страх, невідомо, чи від самих її слів чи від того, що мені привиділося в її обличчі: ніби на мене дихнула сама Смерть..
      - Твою душу він хоче! Тільки душу i нічого менше! - скреготіла стара далі. - І ми повинні врятувати її!
      - Невже мою душу? Чому? - спромоглася на втомлений видих я.
      - Тому що ти - дводушниця! Чи, принаймні, скоро нею станеш! - вигукнула, підскочивши, стара і почала хреститися.
      - Що це таке? Поясніть мені, бабцю! А то мені робиться страшно від ваших слів.. - я відчула, що на очі деруться сльози - стара це слово вимовила з такою огидою, ніби відсахнулася від якоїсь прокази.
       - Ти - себто твоя душа.. Вона ще поки-що чиста і біла, як лілея, але незабаром це може змінитися. Я вже казала, що ти - на життєвому перехресті. Ти зараз знаходишся між дитинством та дорослістю і твоя душа ще лише формується і що надзвичайно важливо - вона ще не знає гріха. А ще ти - на роздоріжжі долі, як у відомій казці про трьох братів-королевичів, що опинилися на роздоріжжі біля каменя-дороговказа і кожен з них повинен вибрати свою дорогу-долю. Твій вибір власної долі залежатиме від вибору однієї з можливих двох доріг: лівої чи правої. Ці дві твої життєві дороги - це твоя найбільша проблема, що загрожує тобі душевним роздвоєнням та духовним розколом. А це все тому, що причина ховається в крові твого роду, у схрещенні двох дуже сильних родових ліній в тобі. Одна лінія - мамина. Xоч і є там багато чого пов´язаного з якимось прадавнім прокляттям, та все ж, завдяки спасенним душам невинно убієнної твоєї бабці і її дитинки, котру вона на той час носила під серцем, у цій лінії є багато світла, бо ця лінія лежить на світлому боці, на боці Бога. А друга лінія - лінія батькова. Там теж не все однозначно, бо твій дідусь - щира, добра і віруюча людина, зате бабцин рід.. Як би це тобі краще пояснити.. Розумієш, там, у тих родах, де водяться відьми, там обов´язково з´являється дводушність, де одна частина душі людська, а друга - запродана нечистій силі.. А ти - ти це в собі маєш, оту відьмівську кров. Правда, це ще не означає, що ти станеш відьмою, але велика можливість тут існує. Отже, це двічі підкріплена можливість, що і ти можеш служити Злу. Та в самій твоїй душі, бачу, схиляється до великої битви - за твою ж душу. З одного боку - добрі сили, що намагаються тебе охороняти і привернути до Світла, до Бога, проте вони зараз дуже послаблені. А з другого боку - як вроджена можливість бути дводушницею, так і сили, які намагаються тебе цілком заполонити, вселитися в тебе і заволодіти всією твоєю душею. Диявол тебе спокушає, він хоче закохати тебе у себе та так сильно, щоби ти повністю підкорилася і служила Злу. Цей надзвичайно красивий Демон - він дуже добре знає твої потаємні бажання. І Він дуже добре знає твоє серце.. A кохання - дуже страшна сила, повір мені, старій, дитино! Я ж бо вже в тім житті такого надивилася, таких злих чарів відвернула від добрих людей! Тож мушу допомогти і тобі.
Я схопилася обома руками за голову - у скронях пульсувало так, ніби зараз от-от прорветься тонка цівочка в мізках і мене всю заллє нагла кров..
      - Бабцю, скажіть, що це неправда! Неправда! - заблагала я. - Я не хочу в це вірити! Не можу!
       - Але мусиш, бо так воно є! - відрізала строго стара. - Інакше тебе чекає або смерть, якщо ти не вступишся Його лихій волі по-доброму, або - служіння Злу, довічне прокляття та забуття! І - вічне пекло! Дівчино, схаменися! О, ти не знаєш, який Він хитрий і розумний - як Він уміє читати всі твої думки, як підійти до тебе так, аби ти сповна втратила розум.. Це ж бо Лихий, Підступник! Але.. - і вона знову перейшла на шепіт, ніби прислухаючися до чогось. - Я знаю, твоє серденько зараз на межі розриву.. Aле іншого виходу в тебе немає, дитино. Ти мусиш зробити вибір! Або вборонитися і зостати на стороні Світла, або піддатися спокусі та назавше перейти на бік Темряви. Зараз ти опинилася на тонкій грані цих двох світів і бракує дуже мало для того, щоби ти переступила цю тонесеньку межу, з-поза якої вже немає вороття. Твої сни мене дуже насторожили - оті всі дівчата, що тобі снилися - це все ти, твоя душа. А останній сон - цей мене налякав найдужче. Бо здалося, що твоя душа вже надломлена, вже от-от і піддасться звабі. А що може настати потім, то не бажай навіть знати!
      - То що ж мені робити? - схлипнула я.
      - Проведемо охоронний ритуал, аби Нечистий не вселився у тебе разом зі всією його армією, аби ти не стала одержимою. Бо, як видно, твоя душа ще борониться, але сил її дедалі меншає і Зло починає перемагати. Сам обряд нестрашний, але будуть ще наслідки. Скажу відверто - неприємні для тебе. Бо Він не захоче здатися без бою, без твоєї душі. Він ще прийде. І буде тебе вмовляти. Ось це і є Його слабкість - Він не може вкрасти твою душу без твоєї згоди, без твого добровільного рішення. Розумієш? Свідомо ти на цей процес не вплинеш, бо все діється на позасвідомому рівні - тоді, коли твоя душа під час сну виходить у вищу, позатілесну сферу. А там вона - безборонна. І те, що вона досі вборонилася від умовлянь, це означає, що вона тягнеться до Світла. Але Демон може і жорстоко мститися. Ти мусиш бути готова до цього, чи хоча би знати про це. Та я тебе, аби вже не залякати насмерть, заспокою. Мій ритуал віджене Його так далеко, що, найімовірніше, Він уже не повернеться до тебе ніколи. І ти зможеш жити нормальним і спокійним життям, як усі нормальні люди. Тож і я тебе запитаю: ти згодна позбавитися Його? Ти хочеш жити в мирі з Господом?
      - Це означає, що я вже ніколи не матиму цих чарівних снів? - мої губи тремтіли, а шепіт зривався і переходив у скавчання.
      - Ніколи! - впала гільйотина на мої ще приховані і ледь-ледь жевріючі сподівання. - Ти мусиш вибрати: або спасіння твоєї душі, або - її смерть!

      Хвилина на роздум - це надто мало і дуже багато водночас. Не знаю, не пригадую вже, що творилося в цю мить у мені: і страх, і відчай, і жаль, і.. хаос думок повністю затьмарив мені мозок. Але рішення зробити треба було: перспектива вічного смаження моєї душі у пеклі і остаточного її знищення аж ніяк не сприяла моїй бунтівній натурі і не вписувалася у надії на життя вічне..
      I страх тріумфально взяв гору наді мною..

      Ніби в якомусь трансі сиділа я на стільці посеред кімнати, а довкола мене і над моєю головою літали і обвивалися бабцині руки зі срібним хрестом та крила її пухової хустини, феєрверк запалених гусячих пір´їн та зміїні кільця диму ладану - здавалося, що повсюду миготіли її вогненні очі, скакав зі зловтішним сталевим блиском довкіл мого тулуба шалений ніж, в голові шуміло від шепоту її молитов і замовлянь, що присипляли мій страх і невимовний жаль за втраченою частинкою душі..

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 4

Рецензії на цей твір

Здорово ти все це закрутила!

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Юрій Кирик, 05-10-2015

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Михайло Нечитайло, 03-10-2015

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© ВЛАДИСЛАВА, 30-09-2015

Таких текстів можна гори написати

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© , 30-09-2015

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Елен Тен , 29-09-2015
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.43551301956177 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Огляд книги Джорджа Мартіна «Лицар Семи королівств»
Я сумніваюсь, що ще існує бодай хтось, хто в епоху інтернету не чув про «Гру престолів». Вихід кожного …
Наївно про жорстокість: «Хлопчик у смугастій піжамі»
Вперше книга Джона Бойна «Хлопчик у смугастій піжамі» вийшла у 2006 році. І швидко стала бестселером …
Огляд книги Ельчіна Сафарлі «Про море мені розкажи»
Просто живіть, посміхайтеся і любіть. Це не складно. Ельчін Сафарлі «Про море мені розкажи» Відверто …
Огляд роману Сергія Жадана «Інтернат»
Сергій Жадан написав роман, на який чекали три роки. Чекали хоч і з нетерпінням, проте мовчки. Чекали …