

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	750
Творів:	11345
Рецензій:	17200

Наша кнопка

Код:

Художні твори Проза Авторська проза

Вітухновська

© Саніна Аня, 25-06-2008
Вітухновська не писала вірші. Вона дуже боялася розтовстіти. Один раз, побачивши товсту поетесу на святі, вона до смерті перелякалась та зробила висновок: Ти товстий, якщо пишеш вірші. Просто до цього вона бачила кілька товстих поетес підряд і ще одного нетовстого, але погано пахнучого поета. Вітухновська писала статті в жіночі журнали і відкладала їх у папочку. Писала про гендерні відносини, а як же. Про салати. Не про ті, що змішувати, а ті, що пучечками по 2.50. Працювала Надя Вітухновська у бібліотеці. А писала, тому що не писати було важко. Навколо було дуже багато книжок, і вони просто таки вдавлювали її своєю граматикою та орфографією у досить потерте крісло. Здається, від М’якого куточка із зеленого куточка. В зеленому куточку росла драцена, кактус і акваріум з рибкою, що постійно присмоктувалась до скла і могла так провисіти з пів дня. Вітухновська дивилася на неї і думала, що якщо її, Надію Андріївну, 29и років від народження зараз хтось поцілує «взасос», то вона розгубиться. Тому що мабуть вже забула, як це робиться. Хоча ну хто стане цілувати її у громадській бібліотеці? У Наді був Вітухновський і мама. Вітухновський – це не брат, а чоловік. Зранку Надя ставила чашку на стіл. Мама її переставляла. Вітухновський взагалі прибирав. Так і жили. А якось Надя подавилася кісточкою від сливи. І нічого не змінилось. Вересень почався. - Тобі конверт прийшов, - Марина Вікторівна пройшла на кухню, збиваючи тапками доріжку. - Дякую. А де? - На столі. Хоча б плиту помила, Надю! Чайник ставити бридко. - Мені теж. - Що? - Нічого не чую. В листі писали про тайгу. Про видобуток алмазів і про сніг по коліно. Однокласник Ваня Рибін вже років п’ять там працював. Слав фотографії і рідко коли дзвонив. Вітухновській все це дуже подобалось, і вона регулярно заявляла: - Поїду я в тайгу. Набридло все. Вітухновський за звичай просив зробити йому чай та мружився, передивляючись Вечірній Енск. - Їй бо, уїду! Не віриш? - Ні. Відсунься. Ти мені світло затуляєш. Бували моменти, коли Надя сама починала вірити, що поїде в тайгу. В тайгу, де водяться лосі, ведмеді, ще хтось. І навіть доставала атлас, і роздивлялася три ріки, що текли вгору. Подумки приміряла ушанку. Але відпустка за графіком була в листопаді, а в листопаді в тайгу менше за все хотілось. Хотілося тільки спати та їсти. Тому Вітухновська спала. Та їла. Коли на животі лишилися червоні смуги від юбки 44го розміру, Надя перестала їсти і задумалася. - Я товста, - розмірковувала вона десь в районі кухні. - Не дуже, але товста, - у ванній та біля дивану. - Повнувата у стегнах, - це вже у вітальні. - А раз я вже товста, значить можу писати вірші. Це був висновок. А це – кінець.
Написати рецензію	Рекомендувати іншим

Рецензії на цей твір

Щось таке середнє між.
© kokacherkaskij Статус: Маестро, 29-06-2008

лаяти не можна помилувати
На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© е.герман, 25-06-2008

Багатошаровий живопис
На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Галина Михайловська , 25-06-2008

Надя Вітухновська - це точно не Миша
На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© , 25-06-2008

[ Без назви ]
На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Олег Derim, 25-06-2008

Згенеровано за 0.00994896888733 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Вітухновська

Щось таке середнє між.

лаяти не можна помилувати

Багатошаровий живопис

Надя Вітухновська - це точно не Миша

[ Без назви ]