без наворотів, щиро й доступно автор виявляє текстом легку романтичну вдачу. він оптиміст, але не без того, щоб помріяти "уві сні", а не наяву. жіноча втішінсть у нього втілена в Кляві Шихвер, романтика -- в польотах та пірнаннях. незрозумілий рядок: ти с...

Солодко було читати. Зринули спогади про книжку "Сто років самотності" - той фрагмент, коли іде безкінечний дощ. Волога накопичується, дощ триває роками, змінюються літо... осінь... зима... стираються почуття - розмокають і розчиняються. А двоє колись за...

Мені дуже сподобалося. Вдала рима і ритм. Присутня тема у творі і автор від неї не відступає. Це дуже радує....

гарно й об*ємно. настроєво, акварельно, як і більшість текстів Vit*и. високий рівень візуалізації як поетичний стиль вельми позитивно вирізняється на тлі "вікових" навколопочуттєвих текстів. у цих -- є настрій, і він не переобтяжений грудками досвіду (як...

Непоганий твір. Та, на мою думку, добре було б розбавити його трішечки
іронічним гумором, щоб не було так сумно.
...

Цей віршик вискочив негадано-нежданно у колонці "випадковий твір", але виявився в тему. Осінь. Романтика. Якісь такі середньовічні мотиви. Любов як війна, чи то пак війна як любов. "Не летіти не можна, летіти - теж". Чудово витриманий стиль. Коротко, але...

Оригінально і бере за живе. Але вчувається небайдужість до України. А це означає, що на вибори треба йти. І бути разом. Краще бути помаранчевими бджолами ніж лінивими навозними мухами. ...

Душевно. Нвіть те, що з римою не все гаразд чомусь не дратує - наче так і треба. Таке враження, що автор тим самим пише не від себе, а від імені юного ліцеїста, який просто не може написати досконало, але дуже щиро вихлюпує свої почуття. Дуже світлий вірш...

Твір було читати цікаво - а це головне. Добрий, легкий стиль. Власне, твір трохи нагадує кіносценарій. Щось є від Голлівуду (в хорошому сенсі), але більше - від України. Поки що прочитала лише цей розділ, про інші скажу пізніше....

Колись Фалес із Мелета дуже часто дивився в небо, і так ішовши, впав просто в яму. Для того, аби цього не сталося з тим, хто читатиме цей вірш, просто пригадайте, що дивлячись в небо, ми забуваємо про землю, а дивлячись на землю - забуваємо про людей. ...