Ця частина нагадала мені чимось "Московіаду". Попри куди меншу бурхливість і барвистість, з перших речень виникає дуже подібне відчуття. Як би його... всесвіт у всесвіті, якось так - людина як всесвіт, що (і)снує у всесвіті як такому....

Самотня осінь чорно плине в жилах,
А замість крові туга і печаль.
Бринить надірвана струна душі тужлива.
Не час на часі, тільки мертвий жаль.

Виходжу часто-густо-вільно в місто:
І ніби всюди й вулиці все ті,
Десь роздоріжжя, парки, жовте листя,
А...

...в яку ви запроторили, як на мене, здоровенний цикл недорозгорнених віршів, які мусив би собі додумувати читач. Не дуже позитивна стратегія. (Або я помиляюся, звичайно).
-"Жовтого, наче дукат останнього дожа". Ми у Венеції, тож.
- "Венетів" не треба...

Добре є! Моє шанування!...

1!...

А чому всього трохи??? Хочеться всього.... Одразу... ...

Яскравий вірш. Оригінально, метафорично. Успіхів! ...

Дуже цікавий текст! Оригінально. Яскраво. ...

І в'яже день для сонця знову коло – таке не соромно і вкрасти, для назви, епіграфа, мотто абощо, тим більше що самі ви вірш ніяк не окреслили. Гарна строфа ...

Звісно, такі вірші краще б читалися саме в серпні

Пригадуєте, як ото у Чехова:"Мороз крепчал"?
Отак воно й тут.

Менше з тим, цікаві образи,цікава гра слів.
Але є одне чи кілька "але".
Які саме - згадувати не буду, бажаю авторові самому їх знайт...