Знаєте, в нас є люди, яким найкраще підійде (прямо в їхню горлянку) ось така інтерпретація Вашого чудового вірша:

І як вам діяти тепер?!
Души в собі московську гниду!
Аж поки той москаль не вмре!
На українськім краєвиді.

Спасибі. Натхнення.
:-І ...

негайно слід писати "кінець ведмедика Пу, що починався як диктатор, але вище колін був хуєм" ))))

І нічого крім хуя там не було. І він не хотів помирати, бо йому було невдобно покласти в мавзолей таке стидобисько
...

Навіть про найстрашніші подіі є література, а є виплеск власних емоцій, підбадьорування воінів, дратуванея ворога. І все потрібне лоя своєі мети.

Так от це - література, на мою думку

Сподіваюся, скоро тиша буде незагрозлива. Слава Украіні!...

Це котрому президенту присвячено?...

Чудова лірика!...

Маю надію, що Ваш лист прочитають. Бажано, аби ще й побачили рашистські втрати....

Щось мені підказує, що ми її таки побачимо....

Лисянському з Крузенштерном пощастило, порівняно з Магелланом, який не повернувся зі своєї навколосвітньої подорожі, та й до кінця її не довів. Не дарма казали древні, що характер людини - її доля: Магеллан не був таким лагідним до тубільців, як Лисянськи...

Смачно... Духмяно... Аж трошки моторошно... Наче в казці... Ви, часом, не Маг, що Лине?...

- "просто". Нам не потрібні "прості" результати - інакше не варто поезії?
- Тому, можливо, "Ранок - це біла рукавиця"?
- Зайве повторення "В небі" та "небесна"? Тому (зламаного рядка вистачатиме?)

"На вітрі крутиться китиця.
Багато повторів.
Тому...