Так описати красу... Жаль година пізня, бо я зрозумів, що сьогодні мало. Сексуально написано, я б охоче таку б пригорнув до себе...

В принципі якщо порівняти про що говориться у Кості Кінчева... Але в Рідній мові звучить навіть краще:"Не проси, не благай, не будуй собі марних надій". Молодця, що ще скажеш....

Почав читати з мамою. Кінчив... Хоча ні, не кінчив... Проте дочитав до кінця, прости Господи. Вибачте за лихе слово,
хоча не переймайтеся даремно. Бо ж понакривалося Усе і вся ясним полум*ям, накренилося в бік, а тоді,
прости Господи, пішло назад. Туди...

нєпонятная свобода обручєм сдавіла грудь
і нє ясно што ім дєлать - то лі плить то лі тонуть

[гр. Агата Крісті "Два корабля"]...

Вітаю, чудова ідея, втілення , на жаль, трохи кострубате.
Оцінку не ставлю з високих морально-етичних міркувань. :)...

а в чому дві істини?
...

я би так назвала даний вірш. Роздуми про те, що було і що відбудеться... Медитаційність, заглиблення у власне "я" - кістяк даного твору.
Однак є технічні зауваги, яких слід уникати. Скажімо, таке явище - як збіг приголосних - суперечить правилам фонетики...

Чому коли читаю "поет" то мимоволі шукаю очима (і очікую підсвідомо) слово "самотність"? Але то стан такий поетичний - Сп_яніння. Виправдання? Аж ніяк, свідомо загоняются поети в стан невагомості. І звідти пишуть. Про що? Про наболіле. Головне щоб читачам...

А думки одні й ті ж. Про те що буде! Автор збирає в зошит думки висловлені. А подумки його думки направлені вперед. Час - як записи в щоденнику, нам легше його осмислити, коли розбиваємо на певні фрагменти. Але що тоді наші думки? Чи може то думки Часу? А...

ми заходили не в ті двері
в двері заходили не ті ми

ми любили
бо це все що нам залишалось
при світлі місяця і порожніх вулиць

ми не ми
і заходячи щораз в неіснуючі двері
ми-не-ми питаємо себе
а що там далі?...