Дорога Марічко!
Ви мене зовсім зіпсуєте своїми похвалами. От і тепер, сидячи перед монітором, я надулась з гордощів, як ота жаба, навіть температура піднялась. Хочеться вигукнути: “Ось вона, слава!” Мабуть, манія величі починається :).
А, якщо серй...

Не можу виразити почуття словами. Просто очі наповнились сльозами......

Оце клас ! Ви ще й так можете? Вражена до глибини душі ! І високо і низько одночасно. Бо з одного боку дуже професійно, а з іншого- так просто і зрозуміло.
Тепер я Ваша завзята читачка....

Щиро здивована... Знову читаю свої власні думки. Таке враження, ніби ми дихали з Вами одним повітрям, ходили одними вулицями...
Бажаю творчих успіхів, а головне, не втрачайте унікального вміння бути так близько до читача, бо чому...

Оце так текст!!!

Просто несподіванка. Не розумію - як я його відразу не помітила... Ну постривай же... посидиш ти у мене "на даху" за нього !!!

;))))...

Браво, хоч я не феміністка, але на мій погляд це вдала комерційна річ. Рекомендую прочитати всім, хто вважає, що поезія зараз не модна....

Правдиво і щиро. Не тільки можна, а дійсно залишиш своє серце серед бруку, якщо побачиш його очима автора. Дивно, але ці рядки відтворили мої власні почуття, почуття жительки старого, прекрасного і загадкового міста....

відправила друзям ссилочку на Вашу поезію із коментарем "я в шоці!"
отакий примітивний вияв захоплення...

зараз роздрукую та ввечері буду у потязі читати. вголос:)...

Треба, malina, тобі в кіно вибратись (або дівідюк взяти) - фільм "Живой".

zipa
...

Шолудивий Буняк

Ярами, лісами, луками,
Із тілом своїм розлучена,
Побитою шкаралущею
Котилася голова.

А потім, коли знесиліла,
Їй брови здійняли вилами,
А там, під високим виламом,
Не очі – сухий провал...