Вірш передає атмосферу кінця "того минулого світу" - кінця "тієї" праепохи, котра дивом заблукала на самий злам століть, та кінця життя однієї зі старих галицьких Мадонн: життя, котре берегло в собі отой "застиглий" світ дoвоєнної доби з відлунням сецесни...

..забуваю, як ніжністю зранив,
як підступно, пекельно тиранив,
закидаючи плетиво з рим.... -

чудові рядки!!

...

Прекрасні образи, цілісні, повнокровні, вірогідні...
Успіхів Вам у Вашій творчости!...

Мені сподобалось. Чекаю на продовження. Поки щось рано говорити, але може варто трохи більше в описанні собаки, ну і якихось відчуттів. Думаю це буде в продовженні....

Відразу пригадалося оте моє улюблене з Ахматової:

Он любил три вещи на свете:
за вечерней пенье, белых павлинов
и стертые карты Америки.
Не любил, когда плачут дети,
не любил чая с малиной
и женской истерики.
...А я была его женой.

Дуже вдала ...

Коротко,але ясно....

Ця любов, цей вимір і це шкло…
І це листя згорнуте у шмати .
ГАРНО,успіхів тобі Петрусенко-Левківська.Сумчаночка.
...

Такий великий вірш хочу прокоментувати лише двома словами - псіходеліка і атмосферність...

Прочитала цей Ваш вірш і відразу захотілося перечитати увесь Ваш творчий доробок - маю зазначити у Вас є стиль. Особливо вразило "Сміття", і декілька поезій, як я зрозуміла із дат написанних нещодавно.Не зупиняйтесь!...

Що ж ваш план і далі вдається. Ваші обривки "повернення" дуже інтригують і зацікавлюють. З цього обривку я не зрозумів тільки про "батька її дітей". Та й взгалі в голові створюються дуже самозаперечні картини. Жінка в кав*ярні повідує комусь там історію ...