Дуже довго і без сюжету - засинаю на третьому скріні. Пробував тричі....

Або з байок дідуся Глібова. Я, наприклад, усе зрозумів і без моралі.
Цікаво, емоційно, жіночно. Але не хочу розсипатися компліментами, а спробую допомогти, якщо дозволите.
Як на мене, у першому епізоді з грушею замало конкретики. Тому вона виглядає дещо...

Вже пробачте за таке визначення. Якщо це дійсно "нормальний твір із зарубіжної літератури", то що він робить на сайті? Якщо це іронія - то де тут іронія? Але навіть для "твору із зарубіжної літератури" тут занадто аморфна структура. Тому тему самотності н...

Написано з болем. Мабуть, авторка щось подібне пережила. Але переваги кохання в тому, що рани швидко загоюються і приходить нове почуття.
Щодо твору - мені здалося, що емоція на початку протирічить емоції в кінці....

Але краще "наснився сон". І сарафан тут зайвий - проста сорочка, а ще краще - зовсім без сорочки :)
Якщо це справжній сон - цього вистачить. Якщо це література - доведеться дати якусь зав'язку, щоб читача хоч трошки заінтригувати. А то виходить занадто п...

Але пропоную все-таки триматися ближче до колективної творчості, бо якщо усі надсилатимуть варіанти, а шановний Кока писатиме, це вже буте "допомога зали".
А задля того, аби це не перетворилося на бордель, пропоную встановити регламент - кожен дописує не...

Образи гарні, незвичні.

Ти простягуєш руку що немає спасіння
Для цілунку, чи ляпаса, чи для хреста

Ось ці рядки - особливо.
А, загалом, вірш створює певний настрій, емоції. Це для поезії дуже важливо:)
Принаймні, так нам недавно казали на лекції...

Цей уривок дуже сильний за внутрішньою енергією слова. І справа не у частоті використання "жопи на колесах". Кожна сцена - це як окремо прожите життя, як уривок з кінокартини, що завис німою картиною на екрані, з якої можна продивитись увесь фільм. І враж...

Вірші твої сподобались, якось в мені відгукуються. Трохи, на мою
думку, песимістичні. Так само, зрештою, як і проза. "Сповідь ..." то
якийсь такий уривок, як хтось зауважив, в стилі Дереша.
"Облиште мене..." таякби завершується надією, але в той же ч...

А мені в цьому тексті не вистачає добрих і прихильних до людини демонів, яких так багато у Вашому романі. Особливо відьом у рожевих кофтинках :)

Але це, мабуть, особисте. Завжди із зацікавленням читаю твори Наталі Тисовської, і саме демонолігічний плас...