Такі так. Хоч як це було б неприємно, несправедливо, негуманна і непристойно, а розмір таки має значення. У всьому і скрізь. А вірш показовий - типово жіноча манера натякати не натякаючи і розуміти незрозуміле. Це я не в поганому сенсі - навпаки, це добре...

Це як? І я знайшов ще одну риму, не обіграну автором - ГЛИЦІ....

Прикметники затьмарюють основну думку. А якщо їх прибрати з останнього рядка - виходить, що у вас горить подушка струн. Хай би навіть киснева, хай би навіть струн душі - все одно незграбно. Подушок струн не буває. Ну і карколомне перевтілення струменів во...

Але не завжди вправно. Наприклад, "Все рахуючи башти заводів до ста" - суто для рими. І ритм кульгає коли треба і коли не треба. Але співставлення глобального і особистого - дуже добра ідея і неспдіваний погляд. Дякую...

Мені здалося невдалим оце "назву-латину", бо я не зрозумів, про що це. Латина - це мова. Як може бути назва-латина? І слово дитинна теж, як на мене, не зовсім доречне, так що можна сміливо анулювати латину разом із дитинною. Бо образ файний і варто його д...

Вона...
Вона є вашим поглядом...
Очі. Її очі - ваш погляд у глибину нерозуміння, того неймовірного нерозуміння зрозумілих речей...
Вона, лише Вона. Але це справжній скарб , який Ви відшукуєте у самотності душі. Бо Вона самотня не від того, що сама, а...

Написано стримано і зрозуміло... Він...вона ....час... спокій.... СОН - який стане реальністю?!...

Написано із настроєм. Тільки "Вистукують ударом кожним" - неправильно. Якщо вони щось вистукують - скажіть що. Крім того вистукувати можна тільки кіькома ударами, а кожним ударом вистукувати не можна....

Це - вищий пілотаж поезії. Аплодую неймовірно. Тільк курок-урок з кінця не читається. Тут помилка....

І слово "мов" у третій строфі мене напружує - воно не дозволяє зрозуміти, що малося на увазі. Немовби? Мовляв? Треба акуратніше з русизмами. Ну а взагалі це не найкращий ваш вірш. Надто заплутаний, аби щось зрозуміти. Хоч і не без цікавих образів...