|
На твір . |
Аби ти маленький
І п’яний,
Не Її, а мене полюбив.
sveta, 24-03-2007
Писала вірш Світлана,
Як була дуже п'яна.
КіСа... |
| © КіСа, 26-03-2007 |
|
|
На твір Час. |
Цікава спроба описати миттєві події. Я не з першого разу, але все-таки розібралася, що до чого. Єдине, що не зрозуміла появу в тексті Максима. От тільки-но були тільки Сергій з Андрієм, і раптом як Пилип з конопель з'являється Максим. Я спочатку навіть ду... |
| © Люся Українка, 26-03-2007 |
|
|
На твір Коханнячко |
Була на тренуваннях лучників - нічим вони стріли не мастять. Стріляють сухими. А про решту - трошки не вистачає деталів у кінці. Якщо у ц ьому оповіданні і є кайф, він у маленьких детальках, всіх цих воскових фігурках, сердечках і нових арбалетах. А в кін... |
| © Люся Українка, 26-03-2007 |
|
|
На твір |
Нема на тебе, дівуле, доброго бука. Тебе так треба лупцювати, аби аж ср-ка була синя! Треба з того місця вибити тоді дурість у голову.
Марія.... |
| © , 26-03-2007 |
|
|
На твір кицики |
Цікавий контраст. Кицьки вважаються найбільш незалежними істотами, а тут використані для опису крайньої форми залежності. Це спало на думку, коли прочитала оце: " по котячому вигнувши спину". Може кицьки нині теж якісь інші, як і ходики?... |
| © Люся Українка, 26-03-2007 |
|
|
На твір Підштаники |
Теща – це підсвідомий архетипний жах кожного українського чоловіка. То ж тещин подарунок – це завжди підступний дар данайців, :) . Тобто, читач одразу розуміє, що ці підштаники вітчизняного виробництва із натуральної сировини тут не просто так і очікує, щ... |
| Читати далі... |
| © Камаєв Юрій, 26-03-2007 |
|
|
На твір Лише прийди |
Я весь час дивуюся: ну як Вам вдається отак влучно словами - в самісеньке серце? Як?
У Вас кожен вірш, це "робота" на яку хочеться написати рецензію "читати всім".
Дякую за насолоду! :)... |
| © Оксана Лущевська, 25-03-2007 |
|
|
На твір |
кльово, що ви привітали Бенюка українською мовою, але що він НЕ СПОДІВАВСЯ почути в Одесі українську мову - це він вам сам таке сказав ??... |
| © Кока Черкаський, 25-03-2007 |
|
|
На твір Безкрила |
Я майже не маю, що сказати. Історій про людину, яка зводить рахунки з життям, яка мріє літати, та не полетить, є безліч. І в цій я не побачила нічого незвичайного. Хоча написано непогано і читається приємно.
Як частина чогось більшого, було б гарно, як с... |
| © Наталія Дев’ятко, 25-03-2007 |
|
|