Свого часу, Олег підштовхнув мене на роздуми. Саме тоді, коли читала його твори. Та справді, він не сказав нічого(дуже багато) окрім єдиної фрази – кінець світу(я вже казала про це на ГАКу).І моє перше прагнення було заперечити. Та чим більше пізнавала йо...

Все частіше я зустрічаю на ГАКу твори, залежні від комп’ютерних ігор. Я розумію, що перелицьовувати витвір комп’ютерників, перетворюючи його шматки у оповідання, є справжній постмодерн, та треба і сором мати. Не став винятком і твір "Трофей".
Говоритиму ...

Цей твір мене стривожив. І не тому, що автору зовсім не шкода своїх героїв, а заради ідеї (хоча ідею я в цьому творі так і не побачила) він здатен на все... Мені б не хотілося коментувати цей твір, але і пройти повз я не можу.
Тому я просто наведу два ур...

Сказати, що цей твір нагадав мені про браву радянську фантастику, то нічого не сказати. Двоє землян прилітають на планету, де зустрічають аборигенів. І аборигени ці не прості, а волохаті, схожі на кульки, один з героїв пропонує назвати їх "волохатими яблу...

Це хоча б прикольно, та, якщо пригадати конкурси, то на кожному є кілька оповідань, в яких іде мова про автора, що пише твір на конкурс. Зазвичай такі "твори", найбільше залежні від теми конкурсу, не претендують на оригінальність, використовуючи "гуморист...

німію просто... і не знаю, що написати отут... дуже сильно!
тільки от що - змініть, а краще - зніміть назву! не розкривайте всі секрети...
з повагою!
...

існує таке явище як "недосказаність" - читач сам додумує чим воно скінчилося. а тут навпаки - додумує, з чого почалося. і з чого би не почалося, розвиток подій скоріше підпадає під жанр "містика". Як гадаєте? а твір сміливо рекомендую до Альманаху! Дякую ...

подібні експерименти вже зустрічав, правда російською, але щоб ще й зі змістом!!! браво! схиляюся у глибокому респекті! тільки є пропозиція - зняти заголовні літери. буде легше читатися:)
з повагою!...

дякую за цей ваш витвір-вигук.

тихо заздрю людям, які у чомусь впевнені настільки, що можуть про цю свою впевненість отак от яскраво та маніячно говорити. саме через таких, на мою думку, відбуваються розвиток, і зрушення та зміни (щоправда, не лише на ...

Господи, це вперше мне на ГАКу щось приголомшило. Повірте, приголомшило! Тут справа навіть не в Наталці Білоцерківець, тут навіть більшо спорідненості із вибраним нею епіграфом із Сесаро Вальєхо: "Я помру в Парижі у четвер увечері", хоча ні, знову неточн...