Я тут трохи виправила:

Герметично замкнений простір.
Тіло - долання меж.
Споглядає мене навпроти
стоголовий голодний пес.
Добивають шматки зневіри
Мої думки, мов вампіри...
Залишаю під тином тіло,
Що від дикості оп'яніло.
Проминаю шалені гони,
...

нігілістичні підходи в філософії та літературі не нові, контркультурне письмо вдалося...

Типова жіноча творчість, "любовь-морковь" й таке інше.
Це не моє.
Почитайте Аліну Вітухновську, вона добре промиває мізкі
від цієї повсякденності та дріб`язковості. ...

сучасні емансиповані прагнення та сподівання ліричної героїні на тлі протонародного письма фольклорних відлунь буйно і перспективно вивершують панораму кохання...

дякуємо автору за моралізаторство, підкріплене соціальними штампами, тут поезії немає ...

рефлексії незадоволеного егоїзму ліричного героя відбивають домінуючий стан сучасної літератури, дотримано депресивну тоновість, підкреслено образною бідністю....

На перехресті двох життів. - в даному контексті непоетична очевидність

Вона – наліво, він – направо,
Тому що Бог так захотів. - недолуге обгрунтування, крім того "віН Направо" - погане звучання

Вони стояли і дивились
Один на одного - де тут поезі...

і за вірш. Наче про мої студентські роки.Може з комами було б динамічніше ?...

звучить вірш, зміст співзвучний з ритмом і складні слова (як на мене )
не псують його ,а надають щось своє.Мені сподобадась....

Ця річ могла бути гарною. І не тому, що головний герой – зомбі, а тому, що в нього нема душі, а це завжди виклик талановитому автору – змалювати героя без душі. Хоча я більше люблю писати про людей. Нащо йти найлегшим шляхом, використовуючи образ зомбі, к...