|
На твір Герметично замкнений простір |
залишаю під тином тіло,
опяніле від дикості.
Проминаю шалені гони,
розчепіривши дві руки...
В’ячеслав Острозький, 23-03-2007
* * *
НАСТАНОВИ ПОЕТОВІ, КОТРИЙ НЕ РОЗРАХУВАВ СИЛ
Наша дорога дитино,
Не валяйся попід тином.
Коли "вріжеш" за... |
| © Іван Д., 23-03-2007 |
|
|
На твір Ти - карта бита |
Чому так порожньо в душі,
Чому так гірко?
Бо всі життєві віражі –
П’янкі вечірки.
.....
Й душа збивається із ніг
В пориві творчім.
З тобою бути більш не зміг –
Любити хочу!
...
Життєві наші віражі
Не мутять розум.
І відлетіли геть з душі
... |
| Читати далі... |
| © Іван Д., 23-03-2007 |
|
|
|
На твір Герметично замкнений простір |
Якщо думки допивають шматки - це одне, а якщо шматки допивають думки - інше. Останній варіант гірший, оскільки уявити шматки, які п'ють (більш того - допивають) досить складно. А думки- дикості рима сумнівна. Хоч загалом непогано, жалко, що філософія надт... |
| © Невідомий поет Рабінович, 23-03-2007 |
|
|
|
На твір Коханнячко |
Це так звично і так чарівно водночас...у мене зараз місяць плутається у моєму волоссі... Стріли Мурчика шпиняють моє єство зсередини, і мені лоскітно, і приємно, і незабутньо... Усе починається тоді, коли впяте перечитуєш сторінку з давно відомої тобі кни... |
| © aisha555, 23-03-2007 |
|
|
|
На твір Ти - карта бита |
Тільки прямі віражі - це занадто, та ще розкуті. Тут би якісь інші слова підшукати. Окрема подяка за оптимістичний вірш - це зараз рідкість не тільки на нашому сайті.... |
| © Невідомий поет Рабінович, 23-03-2007 |
|
|
|
На твір *** |
Але як на мене, ви трохи зловчиваєте складними словами - нероздільність незабутня, стоголосий, незагоєністсю - самі по собі слова файні, але коли стільки поруч уява читача (принаймні моя) не встигає перетравити. Втім я не є типовим читачем ліричних віршів... |
| © Невідомий поет Рабінович, 23-03-2007 |
|
|
|
На твір ? |
Вже «докохали» ми мораль...
...Душа згнила..
Олександр, 23-03-2007
УДАРНИМИ ТЕМПАМИ (ще є що добивати)
Мораль уже ми "докохали",
Згноїли душу, сни всі віщі...
Тепер я, Саша із Полтави,
Іще доб'ю до ручки й вірші...
Іван Д.... |
| © Іван Д., 23-03-2007 |
|
|
|
На твір Забрела я на сайт... |
Давно такого не було в інтернетному етері. Авторка жжот нє па дєцкі.... |
| © тамбов, 23-03-2007 |
|
|
|
На твір прошу видалити цю сторінку |
Ваш вірш яскраво ілюструє той факт, що жінки терплять не за гріх праматері Єви, а за те, що на її місці кожна зробила б так само, навіть знаючи, чим воно закінчиться.
Ваше випарвдання не може бути прийнятим:
... Я хотіла
Тим яблуком з'єднатися вовік,
... |
| Читати далі... |
| © Невідомий поет Рабінович, 23-03-2007 |
|
|
|
На твір цілитись в серце |
Цікавий текст, що демонструє фінал історії, про зав'язку та розвиток якої можемо лише здогадуватись. В мене викликав стійкі асоціації з оповіданням Едгара Алана По "Серце, що звинувачує". Сподіваюсь, Ваша історія, Мар'яно, не настільки трагічна :)))... |
| © Тарас В'єнц, 23-03-2007 |
|
|
|
