Відчуваю, що торкнулася справжньої казки. Мені не дуже подобається, як вона написана, але казка справжня, вона бринить і вабить таємницею, вона кличе за собою, осипаючи чарівним сріблом і даруючи кольорові сни.
Я вірю, що Ви, авторе, досі бачите кольоров...

У мене просто нема слів.
Ви досягли мети, авторе, вразивши читача. Зрозуміло, що тема сприяє і дає певні бонуси, зрозуміло, що Вам могли цю історію розказати, і вона не є вигадкою, але як Ви це написали. Мене кілька разів ледь не знудило.
Кошмар, але на...

Хочу трохи пофілософствувати щодо Вашої казки. З одного боку, мені близька тема, яку Ви підняли: відсутність кольорів актуальна для сучасного світу, але чим більше я придивлялася до Вашої казки, чим більше розуміла її абсурдність, тим сильніше відчувала с...

Трохи полущу насіння, пошукаю, чи нема горілих і порожніх. :)

Порожніх небагато.
Назву ті афоризми, що мені сподобались:

1. В інтернет не ходять парами.
2. Джентельмену не личать емоції, які не можна виразити стандартними смайлами.
9. В інтернеті...

історія- пісня, емоційна, барвиста про відомі та старі речі. Правда про життя та долю. І хоча здавалось, сам сюжет достатньо банальний - а ні! - автор зумів його зробити цікавим та мелодійним. Що сказати більше?
О.Т....

Цікавий вірш... Вражає задумом... Якщо не вчитуватися, то захоплює...
Вражає і русизмами "Може їй чебрецю та бузка" (треба бузку), "свої рога воді на стегна." (слід роги).
Ритм збоїть одразу із тре...

мені чогось здалося, що автор міг би стати небанальним журналістом гламурних україномовних глянцевих журналів. коли подібні з"являться. і не тому що у вірші звучить слово "глянець". бо стиль мислення і принцип колажного нашарування образів можна співвідне...

Усі Ваші вірші об’єднані однією релігією, щоправда, конфесії визначити не можу. Одне знаю напевне: Ви сповідуєте щось особливо тендітне й водночас велике, світле й сумне… По-моєму Та, до кого Ви приходите зі своїми печалями й радощами, і є Поезією.

Щир...

Усі Ваші вірші об’єднані однією релігією, щоправда, конфесії визначити не можу. Одне знаю напевне: Ви сповідуєте щось особливо тендітне й водночас велике, світле й печальне… По-моєму Та, до кого Ви приходите зі своїми печалями й радощами, і є Поезією.

...

Кожен рядок – окремий поверх височезного вертепу, образи якого задіяні в одній виставі. Такий туск снує між словами, що мимохіть пригадуються всі особисті й чужі вокзальні прощання. Дуже дякую Вам за неповторність у мистецтві переконувати читача!!!

Щи...