Оповідання Зіпи дійсно має таку таємничу особливість, що з першого разу воно "не доходить". Особливо, якщо читати з кінця. Або справа наліво.

Я прочитав перший раз і подумав :у Зіпи в грудні 2005 року щось було погано зі шлунком або боліла нога. Потім ...

Зацікавив. Заплутав. Здивував....

Мабуть, літо таки дійсно вже близько :)

Теде, не став рецензувати Ваш твір одразу, вирішив, що варто прочитати ще Зіпу, в якого теж про залізниці. Але в Зіпи виявилось, як завжди, не про залізницю, а про щось зовсім неочікуване. І те несподіване теж ди...

зважаючи на те, що книжки "як потрібно" мені не вистачило, то й розділу "як потрібно писати" - не вивчала. а з тих, що вивчала - з жодним не згодна.
тож далі лише вкрай суб'єктивні зауваження "як би мало виглядати таке оповідання, щоб здатися мені дуже х...

Не вибудував цілісну картину: мабуть розім"як на вчорашньому сонечку. Але тут воно і ні до чого: вірш заворожує сам по собі - як нашіптування, як ледь-доторки. Мій розум він чіпляє по дотичній, занурюючись десь усередину - трохи вище печінки. Ця куля - не...

Ртутний натовп - знахідка. Може воно в когось і є - не зустрічав. А чому трамваї кволі, оці бездушні металеві машини з гостро заточеними колесами, - це як? Хоча моя доскіпливість нічого не міняє - вірш гарний. Вітаю вас на сайті....

Дотепно, весело, майстерно.
Попереду – двоє гуру
Оцініть мускулатуру !
Одразу спало на ум ще "маскультуру", "макулатуру", "політуру" й "здуру":)
Більш вибагливі рими щось не приходять до голови. І саме "макулатуру" я в перший раз і прочитав. А тоді ...

У вас справжній талант відображати почуття словами.Дуже впливові метафори-"трамваїв кволих","і день від пилу вже осліп".Дякую.Натхнення вам....

Дуже приємна "композизія", Таню - синтез, а чи єдність Бароко та Модернізму - милує очі, милує слух і уяву. Відчуваються прекрасні слова, переживання, тонкість і "вічний пошук себе". Дякую за створений настрій! (Не знаю як кому, а мені ця поезія створила...

од сміху. Не часто пишу відгуки на поезію, позаяк не вельми на ній знаюся. Та мимо такого не зміг пройти. Браво! Ось лишень закінчення хотілося б оптимістичнішого, а то ще не дійшли далі Львова, а вже й казочці кінець, :).
Ця казочка трохи нагадала мені ...