щось нє... та я й не розуміюся на поезії, не приймайте до уваги :)...

Ще одне хокку написав Кава Сан
Небо, всміхнулось міркуючи:
Де це ти там причаївся?

вибачте, я не майстер хокку, але сподобалось:)...

Прочитала.
Пане Kuraj, Ви - Аристофан нашого часу....

дуже сумно, а ще, оці цифри що беруться за руки й танцюють, до смутку привносять ще й присмак тихого, безболісного божевілля, про яке ти знаєш, але навіть ні яких спроб не докладаєш для того, щоб його позбавитись. так буває завжди, коли зникають люди, або...

Зникає, відходить людина. Залишаються після неї речі-спогади, які починають жити своїм життям.
Сумна метафізика предметів. Мовчазна промовистість образів....

отже - це лишень коротенький вступ?..
а як же продовження?..

...

Вдала творча знахідка.
От тільки замість "жари" проситься "спека", або "жар".
Але це лише моя думка :)

...

Кураю, пиши ще. Взагалі таке пишуть наприкінці реци, та додати нічого....

Вельми актуальна тема і зграбний переклад, Михайле. З приємністю відкрила для себе нового автора.
Єдина заувага - щодо слова "угар". НМД, це російське слово, варто було б знайти його український відповідник....

Хочеться взяти сокиру і порубати на капусту всіх тих бджілочок-ангеликів, які збирають медочок у кошечки, сонечко, що йде спатоньки, бабцю під грушкою, коників з гривками, що п"ють водицю і їдять травицю, навіть дівчинку, яка молиться Ісусикові.

Того ...