Вбивати, якщо це так потрібно - це одне; усміхатися із цього - це зовсім інше....

Яно, приємно, що Ви продовжуєте писати прозу. Живе, колоритне оповідання! Прочитала із задоволенням.
Десь бачила одруківку:
бестія хвоста - мабуть, "хвостата";
Не надто вдалий вираз - "запінилося листя"
І ще мені б хотілося більше дізнатися про Вашу ...

Цікава вихоплена із життя мить!
З поваго, Олена...

Такий літній... ні, червневий вірш...

Хороше оповідання! Дуже виразний фінал. Тільки я б радила не робити його настільки динамічним, так швидко переходити з однієї події на іншу. Трохи забракло Ваших яскравих картин дійсності та глибокого занурення у внутрішній світ героїв, якими Ви вже встиг...

Радо приєднуюсь до схвальних відгуків попередніх рецензентів! Головне ж у творчості не лише "про що писати", а ще й "як". Як автор Ви вдосконалюєтесь, зростаєте. І це дуже тішить.
А чому назва не українською? Для підсилення колориту?
І ще один момент....

Сміявся! - в нього грошей було на каблучку з візерунком і на автобус. Автобус коштує, мабуть, більше, ніж каблучка з діамантом )
Це, Олександре шановний, своєрідна хрестоматія для молодят. Ну хто за таких обставин здатен рахувати гроші, міркувати про лис...

Що не кажіть, а Юрко виріс))
Наче сам біг тим островом. Зупинився, аж коли дочитав.
І умовність розповіді сподобалася - нехай кожен сам вирішує, - було все це,чи ні))
Плюсую....

Читаючи Вашу історію, я слідкувала не лише за сюжетом. Сам текст приносив мені естетичне задоволення. Така легкість та невимушеність у манері письма. Її можна порівняти з майстерно виконаною вишивкою, де не визно жодної зайвої ниточки або нерівного стіжка...

Олександре, після прочитання Вашої мініатюри у мене виникло трохи двояке відчуття. Ваша тонка іронія, як завжди, підкупає. Але, впевнена, що Ви можете написати значно краще.
З повагою, Влада...