Ні, ні, і ще раз ні! Дівка-снайпер однозначно не вийшла. Вибачте, але після книг очевидців, які повернулися із зони АТО, Ваш опис тих подій зовсім мною не сприймається. Якась фантасмагорія. А ще іноді мене трохи лякає Ваше тяжіння до детального опису крив...

Воно ніби і не зле, і все по місцях (без зауваг). Тільки мені, спритному і розбалуваному читачу вже ось другий розділ поспіль бракує дії. Розмови, з’ясовування стосунків - це добре. Але хочеться розуміти, куди йдуть герої. І ще, Марина надто вже прискіпли...

А той дід Бан, то Ви? Чи ні? Бо якось воно дивно(
Твір прочитав. Загального висновку ще не зробив, бо ж буде продовження. Так? Але, трохи воно пріснувато. Підсолити б мовними зворотами, приперчити гострішою інтригою, присмачити виразнішими діалогами. І,...

І окремо для рецензентів.
Критикуйте активно, але прото і конкретно....

Текст видалено автором рецензії...

Посмакувало) Навіть дуже. Особливо про вуха у боровика. Не знав, що вони у нього є, але алегорія класна:) Одразу заманулося піти до лісу. По гриби. Ех, де ті вихідні......

Дякую!
Цікаво було пізнати.
З повагою Щєпкін Сергій...

Ви не помилилися. То був плюскіт. Але то був плюскіт окропу. Тому що все описане Вами мені теж приходило в голову, коли відгодовують качок три місяці (якраз від 19.08 до 20.11), потім ріжуть усіх за скількись днів по кілька штук зразу, щоб дарма не витрач...

Слова, сказані вголос - то ніщо.
Слова, написані рукою - то вже щось, але далеко не все.
Слова, прочитані на чиємусь лиці або між рядків - то все, що необхідно.
:-І Щєпкін...

Взагалі-то зрозумілі і в деякій мірі гарні природні думки втілилися у римовані рядки.
Де кожна рима без жодного виключення заслуговує на критику. Ніби вчитель критикує учня.
Тому що серед рим "років-биків", "руїни-кпини", "думок-крок", "світить-мітить",...