Досить пристойно...

Заколисує...

Весь текст схожий на звичайний недороблений твір, але кінцівка справді чаруюче кумедна...

Із зауваженнями попереднього рецензента погоджуюсь. І ще... ЗНаєте, у Львові Вас би запитали: "Пані кудись поспішає?" Вперше бачу новачка, який за день буквально засипав сайт своїми творами. Я вже, грішним ділом, подумав, що то черговий бот розпорошує спа...

В цю історію я повірив) Хоч герої не зовсім переконливі, але перспективні. Оповідь багатовимірна, багато цікавих штришків-нюансів. Ви - однозначно переспективний автор. А речення про те вихиляння стегнами я б видалив. Воно геть незугарне......

Припав мені Ваш шкіц до смаку:) Особливо, фінальні слова. Тільки чимось воно скидається на кризу середнього віку. Чи ні? ...

оце вже накуралєсив
заблудився партизан
зичив гімну вийшла п'єса
істинний зобов'язан

З трудовим натхненням!...

Всміхнуло.
Особливо фінал і ті два образи - шпиль і шахта. Загадався запис Довлатова:
"В детскую редакцию зашел поэт Семен Ботвинник. Рассказал, как он познакомился с нетребовательной дамой. Досадовал, что не воспользовался противозачаточным средством.
...

Хотів полюбити Вашого вірша, шановний Михайло, слідом за рештою читачів, та, на жаль, не зміг.
Що стало на заваді. По-перше, одне й те саме - очей зорепад і решта рис і оздоб коханої - порівнюється із доволі різними, якщо не протилежними речами: сад і пр...

" Ірина вигинала словесами, ніби стегнами" - і які після цього можуть бути коментарі?...