Йолкі, що ж це такі пахучі, ніжні і хрумкі яблука валяються в травах? В травах валяються смердючі грубі п'яниці, а не пахучі ніжні яблука. А їжаки не повзають - їжаки ходять, бігають у власних справах, голосно тупцяють, тупочуть своїми ніжками, підстрибую...

Щось тут у тексті багато дивних речень. До того ж, вони між собою не вельми дружать. Ось, наприклад:
"Ти мовчки повела тендітним жіночим плечем, ніби відсахнулась від якоїсь набридливої мушки, далі перебираючи зеленими очима кожний листочок на розквітлом...

Юліє, є такий вислів: людина не може вийти за межі власного досвіду. А ще письменники кажуть: не пиши того, про що не знаєш, - пиши або про те, що знають усі, але про те, про що ніхто не знає.
Оці міркування 30-річного про смерть - цілковита маячня. Це я...

Блін, косолапість, хотів поставити "дуже сподобалось"...

Голос із гальорки:
- А дозвольте запитати, якщо оце написався довгий вірш, який має, як зараза, відношення до Гоголя М.В, то можна його публікувати цього 29, чи можна й зараз, бо десь читав, що ніби вірші не приймаються?
Другий рік навчаючись
:-) Щєпкі...

Текст видалено автором рецензії...

Це прекрасно: глибоко, образно, плинно, лаконічно, емоційно... - все, все тут є. І моїм копицям привіт: всьому свій час - все йде як слід.
Дякую, Вікторіє....

Твір повний бурхливих емоцій, але замало контексту, щоб побачити загальну картину і оцінити, що саме відбувається. Крім того, є багато помилок (сиринади, панцері...) та неоковирностей («У мене боліло горло від власного голосу» , «Тонкий зап’ясток відір...

Приємна ритміка та мелодика. Чомусь нагадало переклади з Роберта Бернза. Сподобалося, хоча не люблю декларацій. Втім, у щоденнику - припустимо :)
Дякую....

З перших рядочків не міг спекатися відчуття, що текст мені знайомий. Але я помилився: не текст мені знайомий, а радше атмосфера, пронизана певним лейтмотивом. Вона мені нагадала ту, що панує на сторінках "Марша радецького" Йозефа Рота. Можливо, то й була ...