Життєво. І написано гарно. Сподобалось...

Дуже гарно, що згадалися ці двоє язичницьких, але таких наших богів, яких не багато хто знає. От це вже не є гарно. Так як і слово «капель» - схоже що вже чужинське воно (буває й таке)) – жоден український словник не знає такого слова. Дивно, але жоден! ...

Ну що ж, якщо «…можна повчати»… ))
Думка є, емоція є, недомовки з натяками, які завжди потрібні – є, позитивізм при читанні розмірів, ну скажімо, як при Маяковському, – є, а от рим – немає, неповторюваності – мало, та й логіка бунтує – як це – подаруй? В...

Я рада, що маю змогу читати маловідомі фрагменти нашої історії, засвідчені автором та його рідними. Цей документальний стиль -- без особливої емоційності, без прикрас -- має свою цінність. Краще розумієш, наскільки заплутаною була ситуація, і як при тому ...

Життєва історія, бо веселе й сумне перемішані, як воно й буває. Проте сумна вона двояко: і світло -- через те, що люди минаються, а з ними й усе самобутнє, що вони виробили за життя, і темно -- через оте «уб’ю!», бо це був не жарт, і жінка мусила хова...

Красивий зимово-урбаністичний вірш.

З повагою, Соломія....

Скажу відразу - фантастику не люблю. Ще з юнацьких років, коли читав все підряд, що попадало в руки. Ще тоді мене вражала технічна та філософська незграбність авторів фантастичних творів. Тоді виробилася стала, можливо й не зовсім правильна думка, що до ...

Вітаю на сайті нового автора! Цікавий початок історії, з Вашого тексту я дізналася багато цікавого про звичаї гірських народів.
У Вас непоганий стиль викладу, але я б радила ще попрацювати над текстом. Зустрічаються русизми, тавтологія, зайва описовість...

!!!
Здається, я Вас починаю розуміти ще більше)
:-) Щєпкін...

Контактно, сподобалося)
Вочевидь ніби мої власні спомини. В мене теж все було точно так само.
От тільки ніхто не каже, що останній рядок дисонує. Самий найостанніший. Якщо автор знає про це - значить це так задумано. В усякому разі - для мене дисонує. З...