Ще раз перечитала – і знову отримала неабияке задоволення ) Все дуже гарно написано, чіткі деталі, і нічого зайвого. Більш докладно рецензувала раніше, тож не повторяти мусь.
Єдине, що впадає у вічі – щодо обличчя, яке «виражало радість, тріумф». Якось ц...

Дуже гарно! Навіть сама ритміка мови якась містична. Весь час, з самого початку читання, виникає очікування чогось незвичайного. І хоча начебто нічого такого надзвичайного не відбувається - все одно лишається відчуття якогось позитиву. Від того, що героїн...

Гарно написано. Цікавий підхід до теми. Чомусь згадався Фолкнер (хоча у Вас і трохи інакше). Але враження трохи двоїсті. У творі багато різних сенсових ліній - але, коли їх так багато, то вони, як мені здалося, погано сприймаються. Наче й зрозуміло, що до...

Це не марсіянський глобус, а диявольский, якщо вірити Булгакову:
"Рядом с Воландом на постели, на тяжелом постаменте, стоял странный, как будто живой и освещенный с одного бока солнцем глобус... Он умолк и стал поворачивать перед собою свой глобус, с...

Дивні ксеноморфи населяють сей текст. Хлопчик дриґає ногою, тою самою, на яку спирається (я навіть чесно спробував сам спертися на ногу й одночасно нею дригнути, дурний гомінід - це не для твого виду). Дівчинка, звузивши очі, супить вуста – звучить трохи ...

Текст нагадав мені раннього Нечитайла. Але не того, що Михайло, а того, що Сергія:)
Проблема у творі трохи гіперболізована. Чи нє? Оці всі заявочки, резолюціїї та подібні процедури добряче мене потішили.
А кінець мав би бути зрозумілішим. Або то я, ста...

Оце так! А я тіко зібрався читати) Ай-я-яйййй! Невже автор образились, що рецензій мало? Чи, може, вони не такі, як хотілося?
Не треба ображатися. Повертайте текст на місце, прошу пана:)...

Вранішнє сонце, воно таке) Любить не лише спогдядати, але й лапати:)...

Чим виміряти натхнення, яке дає жінка своєму чоловікові?
Словом:)
З пов, Окайда...

Звучить класично і переконливо.
Хоча й без розділових знаків,
З пов, Окайда....