За вуха притягнута і давно не оригінальна тема альтернативної України зі своїм блекджеком і скоропадським , але без голодомору і совка. Вже не кажу про ваш вічний сюжет про неповернення з альтернативного часу. Далі та сама наша, по суті, сучасність з небе...

Ваш твір нагадав мені, як колись слухав платівку Баха "Мистецтво фуги". І як раз зимового, похмурого дня. Дякую за приємні спогади....

мда...

Перше й третє (хоча від третього здригаєшся).
У першому треба "й" виправити на "і".
Хто такий "киток"?...

Чесно кажучи, втомлюєшся від творів, побудованих за принципом – чим закрученіше подається сюжет, тим цікавіше. Колись, можливо, усі ці прийоми – перескакування з теперішнього в минуле і назад, «мозаїчність» подій, «твір у творі» були новаторськими, але...

Здається вперше бачу щоби пунктуацію мови оригіналу переносили в український переклад можна було б і порядок слів той самий зберегти хоча може тут просто йдеться про бережне ставлення до ком і інших загрожених розділових знаків...

і такий короткий. Цікаво було би почитати ще щось цього автора. З повагою...

гарно промальовані типажі, цікавий стиль.
але часом проскакують дивні, нехарактерні українській мові слова, деякі неправильно вжиті, неправильні закінчення,, тавтології, чужі даній лексиці діалектизми.
закралася думка,, що автор, чи то на хвилі натхне...

Чудова лірика, додаю в улюблені....

Думаю лірика про репершу Дженні Кім....