Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2482
Творів: 44766
Рецензій: 87632

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Поза критикою

(Рецензія на твір: І тихо звучала молитва, автор: Михайло Нечитайло)

© Олександр Ман, 03-01-2018
Тим і нелегкі шляхи до істинної краси поетичного слова, що треба над ним працювати і шліфувальником, і складальником, а то і вантажником. Бо таки доводиться переносити з місця певні вантажі та конструкції.
Буває (і не лише зі мною колись таке бувало), що пре автора, конкретно пре, і настільки, що не може не писати. І зупинитися не в силах. Що не день - то вірш або декілька.
Це гарно, якщо пре (вибачте мені це дієслово) - і народжуються геніальні твори. Але частіше за все це далеко як не зовсім так.
Доводиться чути, як автор заходиться переконувати, що головним є те, що його почули, що написане ним когось там десь за щось чіпляє. І його першим зачепило -
він щойно виплакався або нареготався. Або навіть катався по підлозі в екстазі, де його било, як у пропасниці.
- Нехай собі чіпляє, - подумки відповідаю я, - але цього замало. Бо існують такі речі як милозвучність, існують засоби художнього відображення. Чогось одного бракуватиме - і буде римована проза.
В цілому, як на мене, пересічного читача, пристойний твір. Форма, віршовий розмір - з класично відомих.
Образи - так само. Душі, очі, ночі - це старий набір графоманів і новачків. І молитви вже, напевно, поширили цей перелік. А зелені трави з листячками - то ще раніше. Ще з часів перших букварів.
Але маємо справу з лірикою.
Тож критики, можна вважати, що не було.
Дякую.
З Новим роком.
Гарний перший вірш. Критику - геть.

З пов., О. Ман.

Теж з Новим роком!
А щодо пре, то мене не завжди. Принаймні, напевно, що й два вірші за день не викантовував. Зазвичай один і то далеко не кожного дня. Тематики багато, замислів, певно, теж, але часу обмаль - раз, голова починає боліти, коли дурієш довго - два, метафори вичерпуються швидше, ніж доберешся до закінчення чергового опусу - три. Ну, буває, звісно, що й нападом щось утнеться, але рідко. Частіше товчешся, як у ступі, аби хоч щось витовкти, а воно не завжди із засипаного проса виходить пшоно, іноді стільки полови, що просто висиплеш за хату в яр та й забудеш. По всякому буває.
З повагою М.Н.

© Михайло Нечитайло, 03-01-2018

Про що йшлось?

© анонім (46.133.62.—), 03-01-2018

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.85931706428528 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

«Блискучий розум»: геніальність, що межує з божевіллям
Чи існує зв’язок між геніальністю та безумством? Це запитання вже десятки років залишається відкритим …
Аґата Крісті: Стати свідком чужих обвинувачень
«Ця жінка заробила на вбивствах більше, ніж будь-яка інша, включаючи Лукрецію Борджіа». Вінстон Черчилль …
«Не Єва». Рівновага пристрастей
Книжка «Не Єва» Лариси Лебедівни — одна з поетичних новинок видавництва «Смолоскип». Вірші водночас …
Танець під бомбами
«Сараєво для початківців» боснійського письменника Озрена Кебо (видавництво Discursus) — проза, сповнена …