Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2535
Творів: 45766
Рецензій: 89556

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Скарб, автор: Максим Т)

© Михайло Нечитайло, 03-09-2016
Чомусь запало в душу оте вступання в коров'ячий послід на шляху до скарбу. Чи то я такий звихнутий, що у всьому шукаю високих матерій, чи відволікаюся на дріб'язок, а от запало, і край. Врешті й скарб забрали, і ноги витерті, і дитинство минуло, і літо. А корови й досі ходять по солончаках, й шматки амфор викидає лиман, але вірогідність стрітися з коров'ячою діяльністю тисячократ вища, ніж знайти шматок амфори. Не тисячократ навіть, а на ціле життя. Бо вступати чи то в послід, чи в партії, чи й просто в казна-що ми ще будемо та й будемо, але ніколи після тих вступів не знайдемо своєї амфори. Бо вона одна на весь вік. Навіть якщо й перед нею, й опісля повно регалій для вступу. Скарб - то ж не знахідка, то - точка нашого життя, котра одна-однісінька. Вона - назавжди, інше все - минуще.
Багато хто чого побачить у Вашому творі, а я виокремив саме цю деталь. І задумався над нею.
З повагою М.Н.

Хорошу деталь Ви помітили, шановний Михайло. Від скарбу до посліду - один крок, якщо взагалі це не одне і те саме. Власне, пригадую, коли років із 5 тому писав це оповідання, не міг второпати, нащо мій герой лізе в послід? - а от викинути цей момент не спромігся. І мав, певно рацію.
Тому що через 5 років Ви своїм гострим оком помітили те, чого я не міг доволі довго зрозуміти. Тому що скарби і послід - це не лише предмети "на місцевості"; скарб - це те, що робить нас щасливими, а послід - те, що віднімає щастя. Дійсне, справжнє, невичерпне і невитратне щастя, що б'є крильцями в серці, наче птах у клітці, і не залежить від зовнішніх обставин, крім одної обставини. Сутінь, якій людина віддає своє серце, гріх.
Спочатку твір мав назву "Амфора", а тоді я змінив її на "Скарб". Саме тому, що амфора гірше символізує ідею нематеріального скарбу, хоча й може бути так сприйнята. А скарб... Де скарб ваш буде, там буде і серце ваше.
Певно, тут, в даному контексті, скарбом є дитинство і притаманна йому простота, чистота, щирість.
Дякую Вам, шановний МИхайло, за увагу і роздуми Ваші, які доточилися до моїх та закрили деякі в них прогалини.
З повагою, Максим

© Максим Т, 04-09-2016

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 1.2998340129852 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Ірен Роздобудько «Прилетіла ластівочка»
Ми знайомимося з 99-літнім чоловіком – містером Ніколасом Леонтовичем (Ніком Лео) – у домі для людей …
Перехрестя жіночих доль крізь століття
Саме так можна коротко описати події  книги Наталії  Тисовської «Київські канікули». Кмітлива американська …
Що може бути ніжнішим за «Ніжність»?
Шеф Наталі мав звичку щоранку читати у словнику визначення якогось слова. Коли вона увійшла до кабінету, …
100 історій про дівчачу силу
Книжка, яка надихає неймовірно велику кількість дівчат і жінок, дає змогу повірити в себе, своє покликання, …