Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2635
Творів: 48235
Рецензій: 92938

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Сага про йорга, 4 глава. Як з'являються боги, автор: Sholar)

© Володимир Ворона (81.163.112.—), 23-08-2016
Прочитав усю Вашу "сагу", хоча часу не маю зовсім. Чому в лапках? Бо сага має відношення до нашої реальності. Ви ж відносите твір до фантастики, з чим я ніяк не можу погодитися. Хтось називає "фентезі", що значно ближче, але до чого тоді тут сага? Адже фентезі - це цілком вигаданий світ: часом разюче схожий на наш, часом абсолютно інший. Особисто мені незрозуміло, навіщо Вам ця бліда копія норманського світу з його епосом? Хіба що заради виправдання якихось невідповідностей, білих плям у власному знанні того світу...
Ви вклали стільки деталей, котрі створюють картину, близьку до уявної нам реальності - в побуті, мореплавстві, епосі, навіть географії того світу, що вникнувши глибше, глибше пізнавши скандинавський світ та його епос, могли б називати речі своїми іменами і була б тоді дійсно сага про людину-напвбога - Вагнерівського героя. Німкеня Вельскопф-Генріх писала чудові книги про індіанців, англомовні письменники багато писали про Японію, самураїв - що Вам заважало б створити епічний скандинавський твір-сагу, коли так люба Вам ця тема? А фентезі... Як на мене - пусте. Але то, звісно, моя особиста думка і Ви можете не звертати на неї жодної уваги. Хоча кількість рецензій, що зменшується з кожним розділом, свідчить, як мені здається, все ж таки на мою користь.
Стосовно Ваших русизмів, котрих хоч греблю гати. Не панікуйте: на це потрібен час - було б лише бажання. Оскільки сам 18 років прожив у Росії, можу сказати, що українська мова, коли починаєш пізнавати її глибину, при користуванні вражає своєю образністю та поетикою. Щасти Вам!
З повагою - ВВ.

Бог наділив Вас неабияким талантом плести словесні візерунки. Кожен митець прагне визнання - це природо. Ви "залетіли" сюди на ГАк, спочатку отримали 11 рецензій, потім менше і менше... - ось-ось сльози капнуть з очей:))). "Не визнаєте, не цінуєте - продамся, піду в рашу - відірвуть з руками!". Звісно, вільному - воля. Але... Але зверніть увагу, вдумайтеся і спробуйте зрозуміти, що Вам дружньо радять. Не велосипед винаходити, ні, навпаки - кажуть: зробіть не таке, як у всіх. Що б там Ви не казали - Ваш твір не є фантастикою (навіть без застереження "поки що"). Це фентезі, але і як фентезі - слабеньке. Не з точки зору сюжету, теми чи ідеї, ні! Боронь, Боже, ні! Фентезі, як я розумію. це література про вигаданий світ ("Десантуру" в 10 столітті я ховаю в дужки - краще промовчу). Ваш же "вигаданий" світ - легко вгадується під невигадливою вуаллю: усі ці фйорди, герми, болги, славени і чуді - невже забракло фантазії?! Не повірю. Тоді навіщо? Мали можливість сотворити сучасну добротну скандинавську сагу(!) зо всіма змальованими Вами героями і з власної доброї волі зійшли на ніщо - на фентезі (болги, герми... - що тут нового? Навіть не велосипед - самокат якийсь). Чому так популярне в раші фентезі - оті всі дракони-Лістіки, відьомки і т.д.? Стимули для книговидавництва є, а добротних творів не вистачає, бо історичний чи пригодницький твір на відміну від фентезі зляпати за півроку не вийде - надто багато авторові потрібно знати. Фентезі ж - пиши, що в голову прийде - світ ти сам сотворив і перевірити його на відповідність нікому, пані Віка не зробить зауваження про відсутність у фйордах островів. Мій колега за п"ять років "прочитав" цих фентезі щось за тисячу. Уявляєте, що в тій голові? Уявляєте, що то за література? Якого читача вона формує? Він володіє лише сюжетним типом читання - найпримітивнішим з усіх відомих. Що від фентезі можна отримати? Як кажуть, ні уму, ні серцю. Коли я викладав тут свою повість, мені дорікали, що занадто довго, затягнуто. І лише в кінці стало зрозуміло що й до чого. Це я написав, аби Вас заспокоїти: у Вас іще є час, аби вкласти у твір сенс, ідею, розумієте? Коли вона у Вас є - викладайте, не бійтеся, - все стане на своє місце. Коли ж нема, один лише сюжет (зауважу - не пізнавальний з точки зору історії чи епосу, а вигаданий, нереальний), то ясна річ - уваги до твору не буде. Прочитавши отаке довге і проти шерсті "послання", можете і розсердитися на мене, але я був з Вами щирий та доброзичливий. Вирішувати ж все одно Вам: "за поребрик" чи ні. Але якщо так зневажливо (і по заслугам), то чи варто знецінювати себе самому?
На все добре. ВВ.

© Володимир Ворона, 24-08-2016

Дякую за Вашу думку! Я вичитав у рецензії, що я таки непогано окреслив світ, і що воно взагалі - непогано, але - неформат для певної категорії читачів. Дякую ще раз. Для мене є дуже цінною свіжа думка, як орієнтир і зворотній зв'язок. Я добряче задумуюся над характером головного героя. І щось мені самому не дуже зрозуміло... як точно виразити те, про що я хочу сказати цим твором.
Все буде добре. Ми врятуємо світ, якщо він на це погодиться.
Можна трохи гумору? Не образитесь?
Сам собі придумав ситуацію, ніби анекдот. Приходить вагітний головою автор, у якому вже торцає ніжками новий твір, ніби на УЗІ, - на Гоголівську академію. "Лягайте на кушетку, - кажуть досвідчені оператори, - будемо дивитися". Подивились. Ну що там, лікарю?
"Бачимо... фентезі. Не зрозуміло, хлопчик чи дівчинка, але щось воно таке...неформатне. З мечем, на білому коні, з крилами ельфа. От якби ви народили... велосипед, то була б конкретна польза. На велосипеді можна на роботу їздити, і взагалі - велосипедні прогулянки корисні для здоров'я, профілактують ішемічну хворобу і заспокоюють нерви... Так що ідіть, і подумайте над своєю поведінкою"
Я не позіціоную свій твір як фентезі. На мій погляд, це моє "сочінєніє" чьотко йде під серію "Бойова фантастика-Попаданці-Наші там". У Ексмо, наприклад, серія називається "Колесо світів". Якщо не піде україномовна версія, то за поребриком, думаю, не залежиться.

© Sholar, 24-08-2016

Знаєте, один раз анонімно ще куди не йшло. Ховатися постійно - це вже якось... не того... Не хочете сварок - то й не пишіть, нащо воно Вам?

© Володимир Ворона, 23-08-2016

Пробачте мені мій, імовірно, нецікавий допис, але якщо автор погрожує "рвати кадик" (зм. авт.), то що казати?
Це такі одесити з їхнім гумором і дотепністю?
Страм - та й годі.
Не хочу й підписуватися.
Нащо мені сварки?

© анонім (82.217.49.—), 23-08-2016

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.75398111343384 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …