Вибачте, що втручаюся. Оленко, але ГГ тут. в першу чергу, популіст, що заради реалізації свого бажання покерувати дурить людям голови, бажаючи сподобатись - такий собі Ющенко. Звісно, я по-своєму прочитав цей твір, але мораль його у тому, що не варто чекати "доброго батька", бо ніхто не зробить за нас того, що маємо зробити самі: від контролю наливу до боротьби з бур"янами. Ніколи ніякий президент не зробить кращими наші вулиці і наші оселі, навіть благодійники безсилі - лише громада спроможна підняти Україну.
З повагою до обох - ВВ.
Людська байдужість, з одного боку, Олено, а ще ж для того, аби щось зробити, треба вміти його зробити.В мого героя проблеми не тільки з людьми, а ще й з отим самим умінням. Іноді збоку дивитися на будь-що й давати поради просто й легко, себе почуваєш ледь не генієм і майстром на всі руки. А в житті не все так просто. І коли з боку переходиш до прямої дії, геніальність часто-густо виявляється бездарністю, а майстерність переростає в невмілість. А ще коли люди, з якими теж непросто, виявляються не такими, якими ти собі їх вимислив - гуркотить собі віялка, а зерно не віється, отака-от біда.
З повагою М.Н.
