Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2623
Творів: 47897
Рецензій: 92710

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Одержимість (44 - д) Частина ІІІ. Вниз до джерел - зорі під гладінню , автор: Viktoria Jichova)

© Михайло Нечитайло, 07-04-2016
Не завжди знаю, як у інших мовах, але в українській є два слова-синоніми, котрі, як добре вникнути, мають разючі відмінності в своєму значенні - це любов і кохання. Ви, Віко, ніби підсилюєте цю разючу відмінність. Любов до села, віри, рідні та й самого сина примушує жінку відмовитися від кохання. Але ж воно теж різновид любові. Душа - теж своєрідний вияв любові. Слово любов не має множини, але в даному випадку мушу його вжити - любов не одна, їх багато, тих любовей. І вони воюють між собою. Але чи може добро воювати з добром. Виявляється, може. А що тоді таке зло? Що таке зло, коли воюють між собою вияви добра? Де межа між одним та іншим? Чи її немає? Чи все залежить від точки погляду на добро і зло? Теорія відносності, вона ж не тільки в макрокосмі, вона й у духовних вимірах. Всеохопна. І хто тоді ми, люди? З чого зіткані? З добра і зла, які кожен трактує по-своєму, а точки відліку, еталону для порівняння насправді немає. Безликий світ, котрий спершу натягує на себе тогу, а вже потім починає роздивлятися, з чого ж вона зіткана - з добра чи зла. А вона зіткана з ниток. таких же безликих, як сам світ, приналежність яких до таборів чисто умоглядна. І робиться страшно. Бо ми з душею до світу, а він безликий, у ньому немає орієнтирів, є тільки ми. Зі своїми розуміннями й баченнями, з яких і складаємо наш світ, а з наших світів складається загальнолюдський. Де межа між добром і злом? У нас самих. Бо насправді її немає означеної, її творимо ми, нею, нами ж створеною, ми й послуговуємося, жадаючи добавити ваги власному розподілу, кличемо Бога в помічники, кличемо Бога, якого теж придумуємо самі. Ми живемо в світі ілюзій, творячи з них реальний світ, ми живемо в реальному світі, повнячи його ілюзіями. Нібито замкнуте коло, але насправді воно не коло, а спіраль, по якій людство крокує далі, аби десь там, в далині майбутнього, врешті відшукати межу між добром і злом. Справжню, хоча знову ж таки придуману тамтешніми майбутніми поколіннями. Жорстокі й почасти страшні думки пробуджує Ваша, Віко, дана частина. Хоча, можливо, це і є істина, жорстока й нещадима, як відібраний у матері син, котрий усе ж виросте й продовжить людський рід по кривих коліях добра і зла, аби воно, людство, жило й не перевелося. Бо його погибель для кожного з нас, сущих його представників, є дійсно злом, а виживання, як не крути - добром.
Пробачаюся, Віко, що так запізно прочитав дану частину. Але, як завжди, збурений Вами вихор думок несе мене й несе до пізнання. І я це обожнюю.
З повагою М.Н.

Про цю нейторнну зірку з її чорнотою - бо ж настане колапс, провалиться сама у себе, випродукувавши чорну діру - це Ви дуже влучно сказали, Мішо! А люди ще, окрім тієї чорної самотності, знаходять час та енергію на безглузді суперечки (і не дай Боже війни), котрі виснажують і забирають позитивну енергію, натомість продукуючи деформацію та деструкцію. Бо, виходить, що якщо чорнота, то нехай уже у всьому, якщо сліпота, то тотальна. Ні сам не гам, ні другому не дам. Чи хіба це вихід зі скрути, зі самотності? Хіба можна на таких відношеннях будувати щось навзаєм позитивне? Вести конструктивний діалог? Навряд чи. А знаєте, що є ще гіршим за аресивність? Ота повзуча пасивність і безхребетність, обережне вичікування, на чию сторону стати, примикання до "переможця", яким би він не був, хоч і самим чортом, колаборація, бо з цього будуть вигоди. Ось і це я теж хотіла зобразити у тій своїй частині. А чорнота так і залишилася чорнотою. Але вірмо і надіймося, що світло в кінці тунелю все ж таки покажеться.
Дякую дуже, Мішо, за приємне і творче спілкування.

З теплом,
Віка

© анонім (78.45.47.—), 08-04-2016

Ще дещо добавлю, Віко, після Ваших слів про самобичування. Воно, можливо, й потрібне для самоосмислення, але не до стадії, коли за ним випалені гори, випалені аж до своїх глибин, де немає за що зачепитися чомусь дійсно живому. У випадку Вашої героїні вона якраз випалює все. А їй ще й допомагають це зробити, підносячи напалм. І така біда стелиться світом, аж хочеться вити. В спалених горах виття одинокого вовка (чи вовчиці) - це потрійно моторошне видовище. Вам удалося його показати аж до мурашок по тілу. Та все ж біда в іншому - що оте самотнє виття чується й понині з усіх куточків нашої планети. Ніби час завмер, а ми бродимо по його отвердлій поверхні, наче по корі нейтронної зірки, що обертається нестямно в просторі, але не продукує руху, швидше, плодить чорноту з-за неможливості розгледіти з її поверхні сяйва довколишнього осяяного зорями неба.
З повагою М.Н.

© Михайло Нечитайло, 07-04-2016

Називати, Віко, можна й без усяких умовностей, це я дозволяю з легкістю. А дух - це важливо. Тому радий.
З повагою М.Н.

© Михайло Нечитайло, 07-04-2016

Тож іще раз дякую, Мішо. Я чекала Вашої рецензії - знала, що Ви зможете зрозуміти те, що не зрозуміли інші. Ви вловлюєте дуже тонко майже всі мої нюанси, закладені у цю частину (себто у весь цей останній сон, який названо "Потемніння"). Щодо любові і кохання як слів - так, це, мабуть, особливість суто українська. Мені цікаво було протиставити ці два почуття ще й з точки зору середньовічної християнської моралі, коли тілесне розумілося як щось дуже грішне, а возвишувалося лише духовне. На відміну від язичництва, котре на кохання і любов мало інший погляд. Так, Ви праві, Мішо - грань між добром і злом є майже невидима і важко розрізнити, за якою солодкою личиною ховається зло чи навпаки, за якою огидною маскою прикривається добро, поки ми самі не розберемося зі своєю душею, де зло і добро народжуються. Бо душа людська - це природа сама по собі і водночас духовне джерело всіх наших діянь - справедливих і несправедливих. А природа як така аж ніяк не може бути злою чи доброю - вона така, яка є, то лише ми, люди, даємо їй оцінку у поведінці природи до нас. Тут Ви праві - світ і справді безликий і все у нім відносне суто з нашого, людського погляду. Нам залишається хіба або зрозуміти природу, її закони, які ми не придумали, і керуватися ними, або знищити її як довкруж, так і в самих нас, бо неправильно її зрозуміли, перекрутили її сенс. Власне, моя ГГ би не мусила вирішувати насталу ситуацію і не мусила би воювати сама зі собою, коли б трішки дослухалася власного серця, а не страху та підсунутих кимось їй думок. Ось і стала закономірно жертвою не надто видимої маніпуляції - маніпуляції ідейної та політичної. А коли би хоча трішки залишила простору для власних, справжніх почуттів і не засліпила свій розум ревнощами та страхом (зокрема перед болем і знищенням душі), то хто зна, може, би й була щасливою. Принаймні, не мусила би відрікатися від дитини і свого кохання заради надуманого самокаяття і самобичування, яке на неї чекало у разі вступу до чернечого стану.

З теплом,
Віка

© Viktoria Jichova, 07-04-2016

Дякую, Мішо! Можна Вас так називати? Мені здається, що Ви мені дуже близький за духом. Розлогішу відповідь напишу пізніше, зараз трохи поспішаю.

З теплом,
Віка

© Viktoria Jichova, 07-04-2016

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.40187692642212 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …