Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2617
Творів: 47793
Рецензій: 92646

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Співали янголи в небесах..., автор: Тетяна Старосвітська)

© Viktoria Jichova, 13-01-2016
Дорога пані Тетяно! Прочитала Ваш твір та відгуки. Що скажу на твір? Написано гарно, художньо, врочисто, навіть дещо пафосно - як на мене, особливо його кінець. Мені здається, що забагато Ви тут моралізуєте. Легко сказати "став рабом чарки", та не легко пройти цим досвідом - зауважте, власним досвідом. Бо якщо б Ви, не дай Боже, опинилися хоч на деякий час у "шкірі" такого пияка, хотіла би я побачити, як би Ви його - себто- саму себе засуджували. Зі сторони все бачиться "правильно і незрушно". Та от інакше це бачиться "зі середини". Тому мені спадає на думку: а що, якщо б Ви написали про якийсь так званий гріх не з погляду свідка-очевидця, а з власного досвіду? Чи у Вас жодного "грішка" немає? Бо, знаєте, щось я не надто люблю усіляких активістів, що лише вказують іншим, як вони мають жити та боряться зі Злом у чужих, не у власних, душах та за чужий рахунок. Як казав Ісус: "Хто не без гріха, хай у мене кине каменем!" (ну, може не дослівно це я сказала, але гадаю, Ви зрозуміли, про що я). І ще хочу Вам сказати: подивіться, на що тепер перетворили так звані "добро-активісти" Європу - через їхню псевдогуманність та охорону різних там "людських прав" у Європі тепер розгардіяш і хаос, схиляється до розпаду ЄС та до нової, видно, революції. Бо за "людські права" автохтнних мешканців Європи ніхто з тих активістів не заступиться. Це я сказала так, до слова, бо само слово "активіст" та "мораліст" уже в мені викликає небезпідставну алергію. Трішки відхилилася я від теми твору, та дискусія до цього спонукала - не можу стояти осторонь, коли люди так легко впадають у спокусу "спасительського месіанізму".

ПС: прошу не ображатися, пані Тетяно, просто висказую свою думку - відверто і щиро. А пишете Ви гарно і вправно - відчувається досвід у цій царині.

З теплом,
Віка

Дякую, пані Тетяно, за Ваш виважений відгук. Якщо Ви зауважили, я ніколи не переходила на особистості авторів. Але й відгуки авторів теж не стоять осторонь від самого автора - його реакція на рецензії теж дає ціліснішу уяву про того, хтопише і сповідує якусь свою мораль. Одні кажуть, що не можна плутати твори з авторами, інші - таки так, перебільшують, маючи за те, що автор ійого твір - це одне й те саме. Сама такого не люблю, тому не стою за жодним з тих поглядів - вибираю золоту середину між першим поглядом, де не може автономно існувати твір без автора, адже кожен твір відображає світогляд свого творця, та між другим поглядом, знаючи, що художній твір - це не автор сам, але лише його фантазія, його творча свобода. Я не закинула Вам "камінця в город", гадаючи, що Ви і Ваш твір - суть того ж. Ні, я Вам трішки дорікнула надмірну пафосність і активне, не терпляче інших альтернатив, просування християнського догматизму. Повірте, не всім до душі отаке наставлеництво. Людина - істота розумна, сама повинна через свої вагання і критику дійти до висновку, чи хоче прийняти в свою душу Бога (не лише християнського, до речі), чи залишиться атеїстом. Це - право людини зробити свій власний вибір щодо того, що наповнюватиме її духовність. Далі щодо пияцтва взагалі. так, в такому обсязі, який алкоголь споживають в Україні чи в Росії на душу населення - це справді зло, велике зло. І я цього надивилася вдосталь, вже змалечку. При чім я не відсуджую алкоголь як такий і заодно знаходжу порозуміння, знаючи, що алко чи наркозалежна людина найменше потребує осуду зі сторони "трезвенників", скоріше така людина потребує допомоги і емпатії. Бо це - біда, як тієї людини, так і її родини та її оточення. А з цієї біди людина без допомоги сама не вибереться і просто пропаде. Не відсуджую сам алкоголь тому, що якщо людина вміє собі випити так, коли вже знає свою міру, тоді вино чи пиво і справді допомагають покращити настрій, спонукають людей до спілкування, розвязавши їхню початкову скутість - вже й самі древні римляни знали, що "у вині є правда", а у воді - здоровя" (. Просто треба навчитися і з алкоголем обходитися так, аби він не став ворогом. А в цьому питанні в Україні бракує освіти у сенсі - не забороняти, але навчити, як правильно спожити, наприклад, склянку вина без того, аби людина впала у залежність. Навіть наш чеський всесвітньо відомий кардіохірург Ян Пірк рекомендує для кращого кровообігуу та чинності серця двісті грам червоного вина щодня. А ця людина знає, про що говорить.
От, і нарешті, до твору. Як на мене, жінка - матір Вашої ГГ, не зрозуміла суті речі. Людина - себто Костя - прийшов до привітати хазяйку з Різдвом. Не думаю, що він не знав, що та хазяйка "не дружить з горілкою". та все ж прийшов, гадаючи, що його пригостять однією чарчиною. Як Ви гадаєте, що би сталося, коли б хазяйка замість молитов, налила з нагоди свята чоловіку оцю одну нещасну чарчину і затримала його побіля столу довше, розмовляючи по-людськи про те і се, а не відразу почала читати йому мораль і зверхньо показуючи йому його "падіння", його грішність. Чи достойно, чи справді по-християнськи вчинила ця жінка, приховано вигнавши гостя зі свого порогу? Не думаю, що ця жінка теж не знала, чим похід у магазин за солодощами про доньку того чоловіка закінчиться. Невже була така наївна? Якщо ж вона знала, що він обовязково піде туди, де "наливають", то чому не затримала його? Може, йому і справді би хватило тієї однієї чарчини та доброго людського слова? Віж же ж не до церкви прийсьхов, а в гості до односельчанки. Не розумію саме цього. Що би такого "грішного" сталося, якби замість вичитування моралі та осуду, було трішки більше розуміння, емпатії? Може, людина випити хотіла тому, що на серці важко було, бо вдома негаразди і таке інше? Ні, я не думаю, що Костя прийшов лише через те, що йому просто дуже хотілося випити, він скоріше хотів поговорити з кимось "по-душам", загнати свій біль, але наткнувся на не розуміння та осуд. Може, і то був малесенький крочок до трагедії, яка неминуче стається у випадку, коли повсюду панує байдужість і відсторонення замість подання помічної руки. Не знаю, може, я і неправа, але так мені бачиться цей Ваш твір, так я його зрозуміла.. Марно тепер шукати винних, бо людського життя, яке б воно не було "грішним" на розсуд інших, шкода. Людині була потрібна психологічна терапія, а не вивищування в сенсі "ось ти такий безбожник, навіть молитви не знаєш, а ми - святі, бо молимося і алкоголю не вживаємо." Повірте, пані Тетяно, і серед багатьох "трезвенників" є досить жорстоких, байдужих і грішних людей, не лише між п´яницями - наприклад, щоб не ходити дуже далеко і не висмоктувати з пальця якихось придуманих людей, той же сам Путін, що так завзято бореться проти "зеленого змія" в Росії і хоче зі суспільства створити самих лише "неп´ющих і здорових". Але ж, насправді - хто ця людина? Хто? Для мене такий ось непримиренний трезвенник в подобі Путіна - суще зло во плоті.

З теплом,
Віка

© анонім (78.45.47.—), 14-01-2016

Дякую, Віко, за щирість. Хотіла відписати відразу, але Ваше звинувачення в "надмірній активності" трохи муляло, ніби камінець в черевику, тож відклала на сьогодні - не хочу бути су'бєктивною. Прямоту й відвертість не завжди розуміють, використовуючи проти тих, хто їх висловлює, ось як в моєму випадку. Якщо зауважень до твору немає, то чи варто зачіпати позицію, висловлену в авторському відгуку на чиюсь рецу? Це вже перехід на особистості. Бачите, маємо г0іркий досвід у світлі останніх подій. Тих, що відкрито сповідує любов до України, звинувачують у націоналізмі, небайдужих- у надмірному активізмі та месіанстві?.. Так недовго й до остракізму. Людина, що пише, вже "активіст" по своїй суті. Інша річ, яку мету переслідує і під впливом чого діє. Якщо людина бачить зло й мириться з ним, вона це зло розділяє, - так сказав хтось з класиків.
Щодо ставлення до пияцтва. Так, я не була в шкірі того, хто страждає від зеленого змія, і слава Богу! Та часто буваючи в українській глибинці, надивилася такого!.. Розповідати про те - не на одну книгу; алкозалежність, як на мене, найбільше зло сучасного світу, воно заважає дивитись на речі тверезо. Віко, вироджується нація, одна з причин - суцільне пияцтво. Подивіться статистику -тут і війни не треба... Правда, тема немодна, незугарна, бо на її боці стоїть величезний бізнес, це очевидно. Я Вас розумію: тероризм, всевдогуманізм, біженці, велике переселення народів, - все це руйнує усталене життя благодушного ЄС, я співчуваю. Ще однієї революції нікому не хочеться, а в нас ті революці, здається, кожні десять років - то таємні, то явні. ВІд початку 20-го століття ніяк не закінчаться. У вас свій біль, а в мене - свій. Думаю, не варто мірятися, чий більший, завжди болить однаково сильно й гостро.
Щодо особистих гріхів, то що сказати? В кожного вони свої, і я не виняток. Усвідомлюю це, тому й "не кидаю камінь" в того, хто мислить по-іншому. Ні першою, ні останньою. Намагаюся зрозуміти й пробачити. Можливо, й напишу колись, як я прийшла до себе, як знати. Та поки що реагую на зовнішні чинники, про те й пишу.
А перебільшена (хай буде так) урочистість та пафосність в кінці твору повинні були підкреслити разючий контраст між "небесним" та "земним".
В жодному разі не ображаюсь і ВАс про те прошу.
З повагою, Тетяна

© анонім (176.8.205.—), 14-01-2016

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.73514199256897 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …