Дякую, Тед. Все закінчилося не так сумно, думаю, що у Залізяки все гаразд - життя продовжується. Я до речі довго не міг визначитися із кінцівкою, тому і оповідання писалося довго. Ну, я вийшов із простої логіки. Оскільки то була виставка "знайдених предметів" чи "сконструйованих", і оскільки в реальному житті такі виставки були лише певним етапом в розвитку мистецтва, то по іншому і не могло бути - за характером ці знайдені предмети все таки не живі, ніби штучні. А Залізяка ( тим то вона і Залізяка!) не така. Вона жива, не штучна. За її маскою ховається "маленька" людина. ТО ж вона і не могла там залишитися, та й ось ще одна паралель - використали та й викинули... Але для Залізяки цей на краще...
О.Т.
© анонім, 12-06-2007 |
