Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2476
Творів: 44505
Рецензій: 87037

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Іду до Люди, іду до Ніни, згадую про Світлану.

(Рецензія на твір: Диво, або летів білий лебідь над садом Ч.8, автор: Михайло Нечитайло)

© Юрій Кирик, 09-01-2015
Взагалі то бережуть сім'ю вірністю, а не зрадою.
Цікавий уривок. Здається Автор розмовляє із собою. Собі самому іще не відповів на сакраментальні запитання. Мало, мало ДВОХ для великої любові. Треба було запросити третього. Обов'язково запросити! Та не Світлану чи Ніну, а Бога.
Дон Жуан теж любив одну. Але не одну і ту ж. Категорію якості він підмінив категорією кількості. Усі добре знаємо, чим закінчилось. Але тема вічна - скільки житимемо, повертатимемось до неї пропонуючи свої, людські викрутаси. От тільки кому від того буде краще?..
Гараздів!
Ю.

Це, звісно, добре, що склалося враження, що автор розмовляє сам з собою. Значить, відобразив чуттєво. Хоча, взагалі-то розмовляє герой твору. Іноді не варто плутати до останньої цяточки. Бо є ідея, яку іноді хочеться висловити. Тож і висловлюєш. Мене тішить, що сприймають твір, як особисто пережите. Хоча це не зовсім так. Вкласти у твір душу ще не означає самому все пережити.
І чим сім'ю бережуть, то це не є секретом. Але чомусь бережуть не всі, і далеко не всі тим. От на цьому грунті й виникла ідея повісті. Так її, напевно, і треба сприймати. І автора оцінювати, як літератора, а не героя повісті.
А втім, я потішений, що сприйнялося, як щось із власного життя, навіть попри фантастичні нотки. Значить, десь уклав часточку душі і ототожнився з героєм. Бо так, у принципі, й замислювалося, недарма й від першої особи велася оповідь.
Дякую за хай і суперечливу, та все ж, з моєї точки зору, високу оцінку.
А кому буде краще? Тому, хто задумається над темою кохання і вірності. І зробить правильні висновки. Іноді навіть протилежні від висновків героя. Бо й він сам так і не відповів на свої питання і зупинився на запитанні як до себе, так і до читача.
З повагою М.Н.

© Михайло Нечитайло, 09-01-2015

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.87942004203796 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

«Лютеція» — еротичний роман-містифікація
Вже кілька років поспіль у вересні (до Форуму видавців) Юрій Винничук влаштовує справжнє свято для поціновувачів …
Вікторія Андрусів «Тринадцять жінок Івони»: фатум як спасіння
Свою дванадцяту книгу презентує широкому загалу відома закарпатська письменниця Вікторія Андрусів. «Тринадцять …
«Моє не надто досконале життя» (але майже)
Знову переповнений вагон, вже бачу це ще до зупинки потяга. Але я ж мушу потрапити на роботу на іншому …
Книжка розмов із Юрієм Андруховичем: «Вирішальна роль усе ще за нами»
Книжка розмов із Юрієм Андруховичем «Нам усім пощастило» важлива не лише як дозвіл на гостини до письменницької …